БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17    15.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №18
22.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №19    29.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №20


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 334
  • Автор: bkportal
  • Дата: 1-02-2018, 19:00
1-02-2018, 19:00

КРИВАВИЙ СУПЕРМІСЯЦЬ В БІЛОКУРАКИНЕ

Категорія: Публікації / Статті

Кривавий Місяць в Білокуракине, 31 січня 2018 року
Ви бачили, який Місяць на небі? Який був вчора та сьогодні? Особливо захоплююче в перші кілька хвилин, коли Місяць тільки з'являється над небосхилом. А в четвер 1 лютого можна було бачити неймовірне явище - два місяці. Один - справжній, зі Сходу, а інший - із Заходу, його дзеркальне відображення. Таке не часто можна побачити. Зазвичай, таке явище буває тільки або високо в горах, де вранці густий туман, а схили гір вкриті блискучим снігом, або і в наших умовах, також під час туману, але в ясну погоду. Саме така погода була в Білокуракине 1 лютого в перші кілька хвилин після сходу повного Місяця...
31 січня також відбувалось повне затемнення Місяця, але в Білокуракине його не було видно. Також Місяць в ці дні знаходиться найближче до Землі - саме тому він видається набагато більшим, аніж зазвичай. І хоча затемнення ми не бачили, але зміну кольору Місяця від криваво-коричневого до яскраво-блакитного можна було спостерігати. Неймовірне видовище!

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 392
  • Автор: bkportal
  • Дата: 19-01-2018, 20:47
19-01-2018, 20:47

ПРО СЕКРЕТАРКУ, ЯКА САМА СОБІ ВИДАЛА ПРЕМІЮ

Категорія: Публікації / Статті

Не так давно в одній із сільрад Білокуракинського району притягнули до адміністративної відповідальності секретарку сільради, яка, поки голова сільради був у відпустці, самостійно підписала розпорядження про преміювання працівників ради, в тому числі і себе (ай, молодець просто!!), чим порушила вимоги антикорупційного законодавства України. В результаті на неї всього-на-всього наклали штраф в сумі 3400 грн., який вона добросовісно сплатила. А от про повернення незаконно виданих премій чомусь в офіційних джерелах не повідомляється. До речі, дана інформація опублікована на сайті Білокуракинської райради за підписом прокурора Білокуракинського відділу прокуратури І.Мозуль від 10.01.2018.
Отак от працівники сільради самі собі нараховують премії, самі собі їх видають. Цікаво, це так в усіх сільрадах робиться, чи просто випадково не пощастило одній тільки секретарці? А може, насправді все робилось за вказівкою голови сільради, але він виявився трохи розумнішим та хитрішим і своєчасно "сприснув", а секретарку тупо підставив? Зазвичай, саме так у нас найчастіше і робиться... Чи він не отримав премії? Отож бо!.. А кажуть, що ми погано живемо!

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 416
  • Автор: bkportal
  • Дата: 17-01-2018, 12:41
17-01-2018, 12:41

ПРО ЗАРПЛАТИ БЮДЖЕТНИКІВ, ПЕНСІЮ СІРИКА ТА ВИЖИВАННЯ НА БІЛОКУРАКИНЩИНІ

Категорія: Публікації / Статті

Не всі, мабуть, знають, що середня заробітна плата в службовців Білокуракинської селищної ради (голова Сірик С.І.) складала в 2017 році 9639 грн. А це, відповідно, не менше 3-х мінімальних зарплат, встановлених законодавчо. Не дарма ж частина службовців із райдержадміністрації та різних управлінь швиденько переметнулись працювати саме в громаду, бо там зарплата значно вище і фактично розраховується та затверджується на розсуд голови громади (в межах законодавства, звісно).
З 1 січня 2018 року мінімальна зарплата в Україні встановлена в розмірі 3723 грн./місяць, відповідно, зарплата всіх службовців селищної ради також зросла і становить як мінімум 3-и мінімальних зарплати, тобто 3723 х 3 = 11169 грн., або і більше. Середня штатна кількість працівників в селищній раді (в Білокуракинський громаді) за 2017 рік складала близько 60 осіб. От і порахуйте, яка частина бюджету громади витрачається тільки на оплату праці самих працівників селищної ради. У голови громади зарплата, відповідно, ще більше.
Кажуть, що мер Білокуракине Сірик С.І. вже збирається на пенсію. Йому вже є 60 років, тому треба дійсно подумати і про пенсію. От саме тому і нараховують йому зарплату по максимуму, щоб піти на пенсію із гарною зарплатнею. Бо від розміру зарплати залежить і розмір пенсії. На місце мера вже вишикувалася ціла черга бажаючих. Всі ніяк не дочекаються, коли він або відкинеться від раптового серцевого нападу, або достроково, ще до виборів, залишить свою посаду.
Інформація до новини
  • Переглядів: 459
  • Автор: bkportal
  • Дата: 14-01-2018, 22:41
14-01-2018, 22:41

ПРО КОМЕНТАРІ, ТРОЛІВ, ДЕРЬМОКРАТІЮ, НЕПРОФЕСІОНАЛІВ АБО ХТО ЧИМ МАЄ ЗАЙМАТИСЬ

Категорія: Публікації / Статті

Я зрозумів "фішку", яку місцеві тролі перейняли в одного найвідомішого, найжирнішого і найтупішого місцевого троля, який замість своїх прямих обов’язків полюбляє більше сидіти в Інтернеті та займатись тролінгом. Тепер, коли вони читають матеріали на сайті Білокуракинський портал, чи то в пабліку "Наше Білокуракине" в соцмережі Вконтакте, чи то в спільнотах на Фейсбук чи ОК.ру, і їм щось не подобається, і хочеться написати якусь гидоту на адресу адміна чи автора матеріалів, то вони використовують одні і ті ж фрази та вирази. Все як по стандарту! Спочатку таке: "Який ти нах#й патріот? Тільки те і вмієш, що бігати з прапорами та кричати путін х#йло!" і т.п. на цю ж тему. Потім стандартна фраза: "А що ти в своєму житті побудував чи зробив? Ти ж навіть гвіздка не вмієш забити!" і т.д. Потім починаються звинувачення в тому, що зміст публікацій не відповідає дійсності, мовляв, автор дебіл, не володіє інформацією, не знає, як що працює і робиться в нашому селищі та районі, і т.д. і т.п. Все зводиться до того, що автор нічого не вміє, не розуміє, сам абсолютний невдаха, нічого в своєму житті не зробив і не добився.
Після таких обвинувачень коментатори, як правило, коли в них вже закінчуються аргументи або словниковий запас і вони не знають, що писати, то переходять на особисті образи. То в автора пісюн не такий великий, як у районного товстопузого троля і він не правильно за нього тримається; то волосся, навпаки, занадто довге і стирчить в різні боки, непричесане і розпатлане; то одежа стара, потерта і має непривабливий вигляд та не такий колір, як треба, і т.д. і т.п. Взагалі, багато чого додумують і приписують та чутки різні розповсюджують. Була навіть інформація, що він розшукується чи то поліцією, чи то військовими, чи то СБУ. Але при цьому спокійно ходить по вулиці і сам навіть не знає, що знаходиться в розшуку.
Також постійно мусоляться чутки в селищі про закриття сайту «Білокуракинський портал». Але чомусь ніяк його не можуть закрити. Сайт продовжує і далі працювати, матеріали постійно на нього додаються. Більш того, сайт є дуже популярним і одним із найбільш відвідуваних в Луганській області.
Так от… Хотілось би сказати всім цим коментаторам і товстопузим тролям, що пишуть коментарі на сайті «Білокуракинський портал» чи в різних білокуракинських спільнотах в соц.мережах. Звісно, у нас демократія і свобода думок та висловів, кожен може писати і коментувати що завгодно, як завгодно і наскільки вистачає розуму. Але зазначу, що сам сайт Білокуракинський портал є любительським, незалежним, створений на безоплатній основі і статті на сайті та в спільнотах соцмереж пишуть також не професіонали-журналісти. Автори – різні люди, зазвичай, жителі Білокуракинщини, які мають різні професії та навички, і висловлюються в статтях відповідно до своїх знань та поінформованості. Але в будь-якому разі вони мають свою думку і право її висловити. Тим більше, коли стикаються з якимись проблемами в селищі Білокуракине, з безладом чи якимись порушеннями, зокрема, з боку представників влади та різних кабінетних чиновників.
Інформація до новини
  • Переглядів: 251
  • Автор: bkportal
  • Дата: 12-01-2018, 21:27
12-01-2018, 21:27

Про спортмайданчик на 1,5 млн. в Білокуракине та спортінвентар на 505 тис. грн. в ДЮСШ

Категорія: Публікації / Статті

Прочитав в районній газеті "Життя Білокуракинщини" №3-4 від 13 січня 2018 року цікаву інформацію. Виявляється, у нас в Білокуракине на будівництво міні-футбольного майданчика з навчально-тренувальних занять дитячо-юнацького футболу в смт Білокуракине було витрачено (увага!!!) - 1515,0 тис. грн., тобто, більш ніж 1,5 мільйона гривень!!! Можливо, я щось пропустив, але хто-небудь знає, де такий спортивний майданчик побудовано в Білокуракине в 2017 році? Також для ДЮСШ було придбано спортивний інвентар на 505,0 тис. грн.!!! Який же треба було купити інвентар на таку суму?! М'ячі чи волейбольну сітку? За півмільйона гривень? А кажуть, що ми погано живемо...
 
Глас Народу



Уривок із газети "Життя Білокуракинщини" №3-4 від 13.01.2017 року
Інформація до новини
  • Переглядів: 440
  • Автор: bkportal
  • Дата: 5-01-2018, 15:11
5-01-2018, 15:11

НИЧЕГО ОСОБЕННОГО. КАК ВСЕ...

Категорія: Публікації / Статті

В 6 лет я нарисовал большую картину акварельными красками, за которую меня все хвалили. Она мне самому нравилась, что я даже повесил её на стенку, чтобы любоваться ею, и все, кто заходил в мою комнату, могли на неё смотреть и восхищаться моим талантом. Уже тогда я понял, что я - талант. Когда я нарисовал ещё несколько таких картин, которые выставлялись на разных выставках в школе, доме творчества, в доме культуры - я понял, что я - гений!!!:)
Но прошло время, я рисовал всё больше классных картин, все, кто их видел, уже начали привыкать к моей гениальности и постепенно перестали восхищаться моими картинами и даже не обращать на них особого внимания. Картины - как картины, ничего особенного! В школе появились те, кто завидовал мне, потому что мои картины были лучше их. Они стали какими-то злыми по отношению ко мне, всячески пытались в чём-то упрекнуть, оскорбить, унизить... Через какое-то время я понял, что мой талант никому не нужен. Кроме как использования меня в качестве рисовальщика плакатов и оформителя окон, коридоров на разные праздники в школе я был не востребован.
В результате мысль, что я талантливый и уникальный в своём роде художник, у меня очень быстро пропала. Желание рисовать и развивать свой талант у меня отбили. Средняя школа научила меня быть таким, как все, чтобы не выделяться из толпы. Мысль, что я - гений, учителя полностью выбили из моей головы!
Інформація до новини
  • Переглядів: 5 112
  • Автор: bkportal
  • Дата: 3-01-2018, 19:45
3-01-2018, 19:45

ЧУТКИ ПРО АДМІНА БІЛОКУРАКИНСЬКОГО ПОРТАЛУ

Категорія: Публікації / Статті

Почув чутки, що адміна Білокуракинського порталу начебто "прикрили" - чи то мєнти, чи то спецслужби, чи то якісь військові. А я його сьогодні бачив. Йшов по вулиці. Питаю в нього:
- Так тебе ж начебто прикрили, а ти ходиш по вулиці спокійно?
А він:
- Серйозно? - питає. - Так я про це навіть і не знаю, і не чув!..
Поздоровався, привітав з Новим роком і пішов по своїм справам далі...
Ось так, ходить спокійно людина по вулиці і нічого навіть не підозрює, що про нього розповідають в селищі і які чутки розповсюджують...

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 412
  • Автор: bkportal
  • Дата: 29-12-2017, 16:13
29-12-2017, 16:13

ПРО КОМЕНТАРІ НА БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ ПОРТАЛІ ТА ХТО ЇХ ПИШЕ

Категорія: Публікації / Статті


Коментар на Білокуракинському порталі, 29.12.2017 року
 
А що ж ви ховаєтесь за вигаданим ім'ям? Вже б писали своє справжнє прізвище, а не якийсь там "дуст". Ваш бідний лексикон і граматика занадто впізнавані, не кажучи вже про розумові здібності та психічні відхилення, щоб не здогадатися, хто тут пише такі коментарі. Не знаю, кого ви називаєте козломордими, але ви на свою пику подивіться - свинячу, яка вже в телевізор ледь поміщається, коли вас показують по ЛОТу. Ви хоч і навчились тримати свого пісюна, але це, як видно, найбільше ваше досягнення. Про корисність вашого перебування на керівній посаді взагалі нема що говорити. Від вас лише одні збитки та шкідливість для всього району. Сірик якщо і тупить час від часу, але хоч щось робить в селищі корисне та з людьми ділиться, принаймні, зі своїми людьми. А чим ви ділитесь? Що ви корисного робите? Чи думаєте, якщо будете бігати, верещати та розмахувати руками, обзиваючи всіх підряд, щось зміниться на краще і вас будуть слухатись чи боятись? Навряд чи... До вас на посаді уже був один такий психічно неурівноважений - Саша-корнішон, який теж кричав на людей, принижував їх, обзивав. Є такий вислів: "Принижуючи інших, возвеличуєся сам". Ви робите те ж саме. Але якщо Саша-корнішон був хоч трішки розумнішим та хитрішим і завдяки своїй дружині вчительці мав хоч якусь освіту, то ваша безграмотність та безкультурність просто на поверхні. Це – очевидно!
Завдяки "Білокуракинському порталу" люди дізнаються правду про те, що робиться в селищі та районі. Але вас ця правда не влаштовує і не подобається. Дійсно, правда очі коле. А вам не вистачає мужності визнати цю правду, визнати свої помилки та прорахунки. Але у вас це не вийде, бо люди, які не звикли самі говорити правду, ніколи не навчаться її чути і дослухатись до думки інших людей. Такі люди по суті своїй - боягузи. Завдяки своїй брехні та підлабузництву ви отримали свою посаду. Завдяки оббріхуванню інших людей, розповсюдженню чуток ви самостверджуєтесь, як підліток-недоучка. Кожен має займатись своїми справами і тим, що вміє найкраще, в чому добре розуміється. Ви ж не зуміли навіть звільнити з роботи всіх посіпак, прислужників партії регіонів та колишніх комуністів-комсомольців, залишивши їх біля себе, бо вони так само стали прислуговувати і вам. Бо вам це – вигідно і, як видно, подобається. Але одночасно ці посіпаки та підлабузники продовжують служити й колишнім лугандонам, але у вас за спиною.
Інформація до новини
  • Переглядів: 372
  • Автор: bkportal
  • Дата: 28-12-2017, 15:41
28-12-2017, 15:41

ЗНОВУ ПРО ВУЛИЧНІ ЛІХТАРІ ТА ТИХ САМИХ МІСЦЕВИХ ІДІОТІВ ПРИ ВЛАДІ

Категорія: Публікації / Статті

Йшов нещодавно ввечері пішки від центру Білокуракине і до бару «Шансон» по вулиці Центральній. Напевно, білокуракинці помітили, що на цій вулиці встановили нові ліхтарні стовпи по одній стороні, які освітлюють дорогу. Але алейки-то залишилися практично не освітленими. Бруд і калюжі на них як були, так і є, особливо в дощову погоду або під час відлиги. Загалом, якби не мої гумові "чоботи-дутики", довелося б мені важкувато йти. Що бруд по щиколотки, а що нічого  не видно. Толку-то від тих ліхтарів, які освітлюють дорогу ?! Може, для водіїв, звичайно, і краще стало, але для пішоходів абсолютно марно. Тільки в деяких місцях пішохідна алея освітлюється. Але в основному тьма цілковита. Доводиться підсвічувати шлях ліхтариком в руках. Деякі люди, як я помітив, замість того, щоб йти по пішохідній алейці, ввечері йдуть просто по узбіччю дороги. Тому що на дорозі краще видно. Хоча при цьому, природно, є ймовірність бути збитим автотранспортом, який часто несеться по вулиці на швидкості 90-100 км/год. А дехто з місцевих мажорів розганяється і швидше. І це при тому, що згідно з ПДР в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год. У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. А з 1 січня 2018 року обмеження швидкості в населених пунктах вже буде 50 км/год. Але про це, схоже, не знають деякі водії. Та й ДАІшники, як видно, абсолютно ігнорують це правило.
Місцева влада рапортує про те, що було зроблено освітлення вул. Центральна. Але, по-перше, яка в цьому заслуга самої влади? Адже роботи проводилися навіть не нашими місцевими працівниками РЕМу, і тим більше не електриками з громади, яких там всього двоє. Підрядниками були кияни, які і виконали всі роботи. Також вони зробили і нові ліхтарі біля школи №1. А що ж місцева влада? Де робота влади громади, яка так старанно звітує за свою роботу і витрачає чималі кошти на благоустрій селища?
Нещодавно в мережі з'явилося відео про те, як працюють маленькі парні ліхтарі на вул. Центральна і потрійні ліхтарі-кошики біля пам'ятника Шевченка навпроти школи №1. Як видно з відео, більша половина плафонів на стовпах просто прикручені алюмінієвим дротом, щоб не впасти. Але це їм не особливо допомагає. Є плафони, які гойдаються від вітру, деякі нахилилися вниз або в сторону і тримаються або на тому ж самому дроті, або завдяки силі земного тяжіння. Побутові лампочки-економки, які за своєю потужністю навіть супер економні, тому що не дають особливого освітлення, взагалі знаходяться на відкритому повітрі і, природно, на них потрапляє дощ, сніг, вуличний бруд. Деякі лампочки в таких умовах, хитаючись на вітру постійно блимають, іскрять.
Інформація до новини
  • Переглядів: 409
  • Автор: bkportal
  • Дата: 23-12-2017, 22:52
23-12-2017, 22:52

«…Із серця заповітне слово»

Категорія: Публікації / Статті

Леонід Стрельник в колі друзів-літераторівПостать Леоніда Стрельника - знакова в українській літературі. Він відомий поет, літератор, талановитий журналіст і телевізійник. Наш земляк представляє Луганщину в царині красного письменства, як один із найталановитіших поетів, прозаїків і літературних критиків Донбасу. Усе своє життя Леонід Стрельник був зачарований в українське слово - любив його до самозречення, виколисував, плекав, як виноградну лозу, а цілющим його нектаром наповнював наші серця любов'ю, добром, найніжнішими почуттями, що возвеличують людину, її красу і найсвятіші почуття любові до України, отчого порогу, милого і згорьованого війною Донбасу, що потерпає у великих стражданнях, але мужньо виборює волю.
Леонід Стрельник і Білокуракинщина - нероздільні. Тут він формувався, як неординарна творча особистість. Правда, до цього вже встиг попрацювати на шахті, складачем поїздів станції Світланове Донецької залізниці, літературним працівником обласної молодіжної газети «Молодогвардієць».
З Леонідом Стрельником ми вперше зустрілися в редакції Новоайдарської райгазети, де він на той час працював відповідальним секретарем. Проходячи журналістську практику, я сумлінно виконував редакційні завдання. При цьому подавав до друку і власні вірші. Ось тут я чи не вперше у своєму житті пізнав всю силу поетичного таланту цього молодого літератора, його залюбленість у чарівну красу українського слова, його витонченість, мелодійність і образність. Мої поетичні доробки після літературного опрацювання їх Л.Стрельником ставали більш професійними, хвилюючими. Їх друкували у багатьох виданнях, що мене дуже тішило. Л.Стрельник постійно дбав про літературну молодь. Я привозив йому з Донецького університету, де навчався, вірші молодих поетів. Він з ними залюбки працював, а кращі друкував. Це було велике щастя для літераторів-початківців, які пізніше стали відомими поетами Донбасу. І понині вони вважають Л.Стрельника одним з кращих літературних редакторів і критиків Донбасу.
Друга зустріч з Л.Стрельником у мене відбулася в Білокуракинській районній газеті, яку він тоді очолював. На той час Леонід закінчив факультет поезії Літературного інституту ім. М.Горького (1976 р. у м. Москва). На роботу до редакції запрошував тільки професійних літераторів, журналістів, філологів. Вже за рік йому вдалося згуртувати творчий колектив, який став одним із кращих на Луганщині. Про це свідчили високі відзнаки газети у творчих конкурсах, здійснювалося формування при редакції позаштатних відділів, робсількорівського активу. Великою подією у літературно-мистецькому житті краю стало створення Л.Стрельником при місцевій газеті районного літературного об’єднання «Колосок». Його засідання відбувалися один раз на місяць. Проводив їх Л.Стрельник захоплено, цікаво і професійно, що викликало жвавий інтерес у любителів красного письменства краю. На засідання літстудії зі своїми дописами приходили робітники, будівельники, вчителі, медики, журналісти, школярі. Найактивнішими літстудійцями того часу були Іван Рогозян, Володимир Наумов, Віра Писаренко, Михайло Мотузний, Надія Гнідаш, Наталія Білянська, Тамара Снагіцька, Іван Пєкалєв, Василь Шелудько.

Архів новин

Февраль 2019 (21)
Январь 2019 (22)
Декабрь 2018 (47)
Ноябрь 2018 (68)
Октябрь 2018 (45)
Сентябрь 2018 (23)
^