Літо. Пора відпусток і канікул. Відвідав свою дитину в таборі "Лісова галявина”, гуляли по території і раптом знайшли смартфон. Лежить собі гарненький на стежці, теплий ще, напевно тільки що випав з кишені якого-небудь телепня. Спершу хотіли віднести на охорону, але по дорозі вирішили, що можемо і самі зателефонувати за яким небудь номером, з'ясувати ім'я власника, і повернути телефон за винагороду. Так навіть приємніше.У телефонній книзі було тільки два контакти. "мама і папа". Я натиснув "папа".
- Привіт, синку! - пролунав у трубці густий баритон.
- Вибачте, це не синок. - сказав я. - Ми знайшли телефон, хочемо повернути власнику. Це телефон вашого сина?
- Так, сина. - злегка розгублено відповів співрозмовник на тому кінці. - А як він у вас виявився?
- Кажу ж - знайшли. Гуляли, дивимося телефон лежить. Напевно з кишені випав. Він у вас в якому загоні?
- Хто?
Баритон відверто тупив. "Треба було дзвонити "мама" - подумав я. З іншого боку, мені легко було зрозуміти розгубленість батька, коли з номера дитини дзвонить якийсь незрозумілий мужик. Тому я терпляче повторив.
- Син ваш. В якому він загоні, ви знаєте?
- Він ні в якому не в загоні.
- Він що, вожатий?
- Який вожатий ?! Ви де взагалі цей телефон знайшли ?!
- Тут, на території.
- На якій території?!
- На території табору.
- Якого табору? Це що, розіграш?
- Знаєте, мені не до розіграшів. Я приїхав в табір провідати свою дитину, ми знайшли телефон. Ви що, не знаєте, де ваша дитина знаходиться?
- Я добре знаю, де знаходиться моя дитина! Ні до якого табору це відношення не має. Ви або знущаєтеся, або тут якась помилка!
- А це ми зараз легко з'ясуємо. - сказав я.
Ми якраз підходили до будиночка охорони.
- Назвіть прізвище дитини і вік. - попросив я баритона.
І поки один з охоронців шарудів аркушами зі списком дітей, мій співрозмовник сопів у трубку, переварюючи те, що відбувається. Я спеціально тримав телефон ближче до охоронця, що б баритон міг чути відповідь з перших вуст.
- Є такий! - нарешті сказав охоронець, повторивши прізвище та ім'я дитини. - Другий загін. Корпус три.
- Почули? - запитав я в трубку. - Зараз ми віднесемо дитині телефон, і ви вже там далі самі розбирайтеся, ваша це дитина чи не ваша.
- Добре. - відповів співрозмовник неабияк підсів голосом. - Дякуємо. А де ви говорите цей табір знаходиться?
- Марківський район, табір "Лісова галявина"
- Бл@ть! - несподівано вилаявся баритон.
- Що? - запитав я. - Щось не так?
- Та ні, все так. Вибачте. - сказав баритон.
І секунду помовчавши, раптом зло процідив крізь зуби:
- Все так! Просто цікаво, якщо дитина в таборі, то з ким ця сука в Єгипет полетіла?!.
___________________________
Додано анонімно через додаток overhear

За матеріалами пабліку "Наше Білокуракине": https://vk.com/public126371017