БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17    15.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №18
22.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №19    29.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №20


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 90
  • Автор: bkportal
  • Дата: 26-05-2018, 12:10
26-05-2018, 12:10

Дякуємо вам…

Категорія: Публікації / Життя Білокуракинщини

Подивімося навкруги: скільки ще поруч з нами людей, котрим за 80... Їх не так вже й багато і вони, рік за роком, відходять од нас у Вічність. А як би хотілось встигнути їм, ще живим, висловити свою вдячність за все, що вони зробили для країни, для людей. Що б там зараз не говорили, а ми не з космосу прилетіли. Ми народилися тут, на своїй землі, і ми нащадки свого народу, а у народу є своя історія і була вона різна: і важка, і страшна, і хороша. Про страшне і важке дуже багато сказано... Хочеться сказати і про хороше. Про те, як ці люди, котрим зараз за 80, у свої, такі ранимі, дитячі роки пізнали, що таке війна, голод, та не надломилися душею, а з великим ентузіазмом прийняли естафету у своїх батьків і старших братів, що вибороли мир для країни, і почали будувати державу далі і тримати її в своїх натруджених руках.
Спасибі Вам, Олександре Тихонівно Єлтанцева - колишній директор районної лабораторії ветеринарної медицини - за те, що впродовж багатьох років тримали в благополуччі епізоотичну ситуацію в нашому районі, за те, що були терпеливою і доброю наставницею, за Ваш невичерпний оптимізм, котрим заряджаєшся при спілкуванні з Вами, і за те, що багато-багато літрів власної крові, разом зі своєю колегою та подругою Любов'ю Михайлівною Корнієнко, якій теж велика подяка за це, віддали, щоб врятувати життя інших людей, адже Ви були з нею регулярними донорами. За це Вам обом було присвоєно звання «Почесний донор». Були такі випадки, що машина швидкої допомоги приїздила прямо в районну ветеринарну лікарню в робочий час і забирала Вас, щоб Ваша кров негайно рятувала постраждалу людину. Тепло Вашої крові омиває вдячні серця врятованих Вами людей.
Як гарно, коли поруч є люди з великою добротою в душі, з таким оптимізмом і життєвим настроєм, що і молодим дасть приклад.
Спасибі Вам, Надіє Олександрівно Гнідаш - відмінник народної освіти України - за Вашу багаторічну вчительську працю, за Ваші дивовижні уроки української мови, за те, що прищеплюєте й досі дітям любов до рідної мови, за те, що Ви своєю світлою душею і добрим серцем робите навколишній світ кращим. І Вам я присвячую цей вірш:
Після учительського київського вузу
І за призначенням, як то було тоді,
Дівча тендітненьке, залишивши всіх друзів,
Пливло в майбутнє, як листочок по воді.
Прибило той ніжнесенький листочок
До берегів аж Білої ріки,
Де все пройшло, де народила дочок,
Де дні складались в місяці, роки.
Де школі всю наснагу віддавала,
Де не боялась йти на перекір.
Лиш рідна мова з вуст твоїх лунала
Завжди: і в школі, й дома, й серед зір.
Коли думки спліталися в рядочки
І йшли віршами долю осіять...
І підхопили те проміння дочки,
І радість мами в тім не описать.
Любові ж скільки в серці материнському
До рідних діток й до чужих не менш,
І до своїх уроків з української...
Ти так красиво по життю ідеш.
(А. Леонова)

Вчитель - це велике звання людини, яка віддає своїм учням не тільки знання, а й часточку свого серця.
Спасибі Вам, Іване Федоровичу Пекалєв, за більш ніж 33-річну невтомну працю у будівельній сфері. За те, що були чесним, досвідченим керівником, мудрим і доброзичливим наставником молоді, за Вашу активну позицію у суспільному житті, за Вашу природню інтелігентність, яку Ви зберегли попри всі життєві поневіряння: страшне голодне дитинство без батька, що загинув на хімічному виробництві.
Спасибі Вам за Вашу невгамовну поетичну душу, за те, що зберегли її чуттєвість до прекрасного і небайдужість до всього навколишнього, і за цей вірш, як і за багато інших:
Сквозь ветры беспокойные,
Сквозь подвиги бессмертные
Шли годы наши стройные,
Шли души наши светлые.
Мы презирали трудности,
Не признавали холода,
Не замечали юности,
Пока мы были молоды.
Пути вперёд летящие
Вбирали сердцем любящим,
Шли в бой за настоящее,
А сами жили будущим.
Пора первоначальная,
Заря с зарёй встречается,
И юность наша дальняя
Сегодня продолжается...
(И.Пекалев)

Люди з творчою душею роблять навколишній світ кращим, добрішим.
Хочеться всім вам ще і ще раз подякувати та побажати міцного здоров’я і довгих років життя у здоров’ї, душевному спокої, на радість не тільки рідним, а й усім нам, вашим землякам.
А.ЛЕОНОВА, керівник літературного об’єднання «Колосок» ім. Л.Стрельника.
***
Спасибі Вам, Василю Степановичу Шелудько, за Вашу чесну працю, за любов до нашого краю, за Ваше добре серце, за Вашу щиру, відверту душу, яку вклали у написані Вами книжки. На Вашу долю випало чимало тяжких випробувань: пережив і голод, і холод з дитинства, і насильницьку колективізацію, і окупацію, а разом з нею і вивезення до Німеччини на примусові роботи, а, звільнившись від неволі, пройшов відповідну фільтрацію, потім армія, складні шляхи країнами Європи, госпіталь, тяжкі хвороби, лікування, знову служба і ось Перемога, і повернення додому. Після навчання в технікумі стає в нашому Білокуракинському районі головним інженером-землевпорядником.
На цій посаді пропрацював довгих 45 років. Йому присвоєно звання Почесного землевпорядника України і Почесного члена Українського Товариства охорони природи, його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, багатьма грамотами та подяками відзначено невтомного трудівника за його самовіддану працю на благо і процвітання рідної Батьківщини.
Скільки вже їх лишилося на сьогодні, цих трударів, яким нині далеко за 80. Щодня ідуть у Вічність учасники війни.
Спасибі Вам, Маріє Павлівно Гринько (с. Шовкунівка) - прекрасному спеціалісту своєї справи, колишньому зоотехніку колгоспу «Зоря», яка зараз прикута до ліжка, паралізована і сліпа вже 10 років, а колись ця невтомна жвава жінка була вся в турботі про колгоспну живність - корів, телят, свиней, овець... Дбайливо ставилась до годівлі тварин, піклувалась про їх приріст, віддавала улюбленій справі свої сили, здоров'я і за це заслужила великої поваги односельців, керівництва району, області і була удостоєна нагороди - ордена «Знак Пошани».
Таким людям треба доземно уклонятись за їхню працю та за життєвий приклад служіння своєму народові.
Спасибі Вам, Лідіє Трохимівно Заїка, за більш ніж 40-річну працю на вчительській ниві, за те що не одне покоління школярів виховали чесними, працьовитими, добропорядними громадянами нашої країни. Невдовзі цій красивій жінці виповниться 80, а вона й сьогодні бере активну участь у житті нашого селища, відвідує різні культурні заходи, часто буває на засіданнях літературного об’єднання «Колосок» ім. Л. Стрельника – бере активну участь в обговоренні новинок у літературному житті району.
Наші небайдужі громадяни - люди з активною життєвою позицією - це наша гордість, наш народний стержень, наша надія на краще майбутнє.

Н.ГНІДАШ, член літературного об'єднання «Колосок» ім. Л. Стрельника

За матеріалами газети «ЖБ»
№40 від 26.05.2018 року
Шановний відвідувач, Ви зашли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 3 дней со дня публикации.
^