БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


» » » Пам’ять потрібна полеглим, увага потрібна живим

Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17    15.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №18
22.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №19    29.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №20


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 70
  • Автор: bkportal
  • Дата: 19-05-2018, 09:34
19-05-2018, 09:34

Пам’ять потрібна полеглим, увага потрібна живим

Категорія: Публікації / Життя Білокуракинщини

Давно відлунали канонади грізних боїв, давно рвучкі весняні вітри потанули у мареві часу, але тільки все світле, героїчне, людяне й велике на довгі віки зберігає пам’ять народна. Останнім часом про цей день можна почути різні часом протилежні думки: одні вважають, що це свято усіх часів і народів, інші, що день Перемоги - це відзначення трагічних, подій, коли одна диктатура, одна імперія перемогла диктатуру іншого тирана. Та біль народу полягала в тому, що мільйони жителів забрала ця війна, ще більше повернулося пораненими та покаліченими.
73 роки віддаляє нас від буремних воєнних днів. Роки... роки... роки... швидко збігають, мов весняні струмки. Квітнуть дерева, достигають жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Нам, молодому поколінню Білокуракинщини, необхідно виявляти шану й повагу до ветеранів, до покоління, яке пережило справді важкі випробування, прислухатися до порад і настанов тих, хто пройшов сувору школу війни, хто у повоєнні роки відбудовував зруйновані міста і села. Вони і сьогодні подають приклад витримки, мужності та терпіння. Ось одна із тисяч таких долей.
Марія Юхимівна Осипова народилася і по цей день проживає у нашому мальовничому селі Паньківка. Їх у сім’ї було четверо, тих, які пройшли Другу світову війну: батько, двоє синів та донька. Чоловіки потрапили на війну у перші ж дні. Через два роки на фронт пішла й донька Марія Юхимівна. Велику Перемогу зустріла вона в Берліні.
Для учнів та педагогічного колективу Білокуракинського професійного аграрного ліцею Марія Юхимівна Осипова, її життєва мудрість, ставлення до молодого покоління та односельців, її сила духу є гідним та великим прикладом для наслідування.
При бібліотеці Білокуракинського професійного аграрного ліцею є постійно діючий волонтерський загін «Надія». Учні ліцею протягом декількох років надають допомогу по господарству Марії Юхимівні. І ось напередодні великого свята - Дня Перемоги учні ліцею, попередньо домовившись, завітали до оселі ветерана війни, привітали її з Днем Перемоги та подарували квіти з цукерками. Потім всі розійшлися по господарству: Софійка Супрун та Володимир Рибалкін прибирали подвір’я, а Богдан Нехаєнко розробляв ділянки та обкопував деревця. Володимир Головко, Андрій Писаренко та Костянтин Козачок обрізали сухі дерева та повивозили їх. Марія Юхимівна нікого з дітей не залишила без уваги, розпитала кожного звідкіля приїхали навчатися, де працюють батьки, ким мріють бути після закінчення ліцею. За годину спілкування з Марією Юхимівною учні вже розповідали їй про свої родини, навіть про мрії, які в кожного є. Після закінчення роботи господиня пригостила учнів цукерками та фотографувалася з ними на пам'ять.
Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність ветеранам війни за безсмертний подвиг. Ми у вічному боргу перед вами, за обірвану війною юність, за зразки мужності, які ви виявляли в боях за рідну землю. Наше прохання, шановні ветерани, живіть якомога довше серед нас, щастя вам, здоров’я, довгих років життя. Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ваших ніг.

Адміністрація та студенти Білокуракинського ПАЛ.

За матеріалами газети «Життя Білокуракинщини»
№39 від 19 травня 2018 року
Шановний відвідувач, Ви зашли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 3 дней со дня публикации.
^