БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


» » » Іван Лавренко. Моє життя

Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17    15.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №18
22.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №19    29.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №20


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 73
  • Автор: bkportal
  • Дата: 2-06-2018, 23:58
2-06-2018, 23:58

Іван Лавренко. Моє життя

Категорія: Публікації / Вірші

Моє життя

Не хочу друзям, землякам
Я голову мутить дурманом,
Адже я виріс серед вас,
І в юності був хуліганом.
З роками все це розпливлося,
Бо життя наше - ріка.
І біографія у мене
Ой не проста, а ось яка.
Спочатку ферма, і Іван пастух,
Тоді Паньківка - ось і тракторист,
А потім курси шоферів,
Бо мав до техніки я хист.
А вже коли очолив комсомол.
Життя, мов завірюха, закрутилось.
Прийшли авторитет, повага, слава.
Про що раніше навіть і не снилось.
Були суботники, поменшало пияцтва.
Ішли до війська, грали у футбол.
Росли надої, створювались сім’ї,
У цьому мав велику силу комсомол.
Не міг я підвести Дубового,
Або того ж парторга Дорошенка,
Учителів Івана Головка,
Мусіївну та Марію Хмеленко.
І як казали друзі-комсомольці,
Міцні були лизяни, мов дубки,
За це любили вірно їх дівчата,
І були завжди горді парубки.
Минула молодість і старість на порозі,
І не боявся я ні грому, а ні вітру,
Хоча крутила мене часто доля,
Як біля хати на тину макітру.
Проте мені ще й здорово щастило,
Тут ні при чому випадок чи гроші.
Бо зустрічались на життєвому шляху
Порядні люди, чесні і хороші.
Я більше 40 чудових років
Очолював футбольну федерацію.
А це урок для ентузіастів,
Бо треба, щоб була здорова нація.
В свій час любив я кульову стрільбу,
Без промаху влучав у десятину
Прославив Білокуракинський район,
Здобувши титул чемпіона України.
Про себе не прийнятно говорити,
Але я й досі ще в строю.
Не дивлячись на вік, проблеми
Дарую землякам енергію свою.
У вересні 10-го, в неділю,
Сімдесят перша осінь прийшла на поріг,
Але ж у мене задумів багато,
Можливо, і багато ще доріг.
Але одна дорога - це як доля,
Як би не тяжко там було.
Відвідать цвинтар, земляків зустріти,
Побачити своє улюблене село.

Іван Лавренко, смт Білокуракине
Шановний відвідувач, Ви зашли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 3 дней со дня публикации.
^