БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17    15.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №18
22.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №19    29.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №20


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 1 094
  • Автор: bkportal
  • Дата: 6-04-2017, 22:41
6-04-2017, 22:41

ПРО ВОДУ ТА ЦІНИ АБО ХТО КОГО КРАЩЕ ОБДУРИТЬ

Категорія: Публікації / Статті

Ті, хто в Білокуракине користується послугами централізованого водопостачання та водовідведення (каналізацією), вже відчули, як зросла ціна за послуги організації «Старобільськвода». І як показує життя, збільшення ціни за воду ще буде тривати і надалі. Тому запропоную один (можливо, декому вже відомий) спосіб економії води. Дехто купує спеціальні сильні магніти, які встановлює на водяні лічильники, завдяки чому лічильники припиняють або значно уповільнюють свої оберти, відповідно, кількість накручених кубометрів води стає меншою або взагалі не обраховується. Але цей спосіб є досить ризикованим і не завжди спрацьовує на деяких лічильниках. Крім того, при повірці таких лічильників в водоканалі можуть виявити його неправильну роботу. Тому кожен раз доведеться купувати новий. Або навіть заплатити чималий штраф.
Але є більш ефективний і абсолютно безпечний спосіб обдурювання лічильника води, і відповідно, водопостачальної організації. Достатньо просто відкрити краник води ледь-ледь, щоб вода з нього лише капала. При цьому лічильник буде стояти на місці, а ви отримуєте воду абсолютно безобліково, а значить - безплатно! Звичайно, такий спосіб використання води може здатись незручним, але коли ціна на воду така, що її дешевше купити в магазині в бутилях, аніж використовувати, відкривши краник, то відразу задумуєшся про те, як обдурити водоканал. Таким способом у мене, наприклад, накапує близько 10 літрів води за одну годину, тобто - відро! А тепер порахуйте, скільки можна набрати води протягом доби! 24 години х 10 = 240 літрів за добу. А це, в принципі, вистачає для того, щоб протягом дня і їсти зварити, і покупатись (попередньо нагрівши воду, звісно). Необхідно, звичайно, лише запастися кількома відрами або тазиками, щоб воду набирати. Хоча вода протягом дня досить швидко витрачається. Але зауважте - абсолютно безкоштовно!
Може, хтось скаже, що це нечесно і так не можна робити - дурити водоканал. Бо там теж працюють люди, і їм теж треба отримувати зарплату, робити ремонти, ліквідовувати аварії, замінювати труби та обладнання і т.д. і т.п. Це все зрозуміло. Але ж не за ціною в майже 50 грн. за кубометр води!!! І це ще далеко не межа. Тим більше, що ціна абсолютно не виправдана, бо наша білокуракинська вода має фактично найбільшу вартість в Україні, якщо вірити «Старобільськводі». Навіть у великих містах, таких як Київ чи Харків, послуги з централізованого водопостачання вдвічі або і втричі менші, ніж в Білокуракине. І це при тому, що вода черпається із фактично безмежної за своїми запасами артезіанської свердловини, де, як говорять геологи, плещеться море чистої прісної води. Витрати лише на те, щоб підняти воду вгору насосами та хоч якось елементарно очистити.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 136
  • Автор: bkportal
  • Дата: 6-04-2017, 21:36
6-04-2017, 21:36

ПРО АБОНПЛАТУ ЗА ГАЗ, ЕЛЕКТРИКУ, ВОДУ ТА ЛАЙНО або ХТО ПРАВИТЬ УКРАЇНОЮ

Категорія: Публікації / Статті

У всіх, мабуть, вже на слуху рішення влади щодо запровадження абонентської плати за підключення до газової труби. Тобто, навіть якщо ви не користуєтесь газом і ваш газовий лічильник не крутиться, але все одно підключені до газової труби - то вам доведеться платити за це підключення абонентську плату. Складатиме вона, кажуть, небагато - близько 30 грн. Але ж їх все одно доведеться платити незалежно від споживання газу. Це так само, як і за стаціонарний телефон від "Укртелекому" - ви ним не користуєтесь, але все одно за нього нараховують абонентську плату. У багатьох людей зараз вдома взагалі навіть немає стаціонарного телефону, але із-за підключення до Інтернету доводиться платити за все - і телефон, і Інтернет.
До речі, почувши бажання газовиків, вже і працівники РЕМу задумались про запровадження абонентської плати за підключення до електромережі. Так само - навіть якщо ви не користуєтесь електрикою і ваш електролічильник стоїть на місці, вам все одно доведеться платити за те, що електродроти підключені від стовпа і до вашого лічильника, потім заведені в оселю.
Не важко здогадатись, що потім про подібну абонплату оголосять і водопостачальники  І будуть, мабуть, брати абонентську плату не тільки за підключення до водопроводу, але і за підключення до каналізації, якщо ви живете в квартирі багатоквартирного будинку. І незалежно від того, ходите ви в туалет чи терпите -  вам все одно доведеться платити абонплату, в тому числі і за власне лайно. Добре тим, хто мешкає в приватному секторі і користується власною свердловиною, колодязем чи сральнею.
Ціни на комунальні послуги постійно зростають. Ось і за електрику вже з 1 липня 2017 року обіцяють знову підняти ціну. Щодо ціни на газ Уряд Гройсмана обіцяв і клявся, що майже 7 грн. за 1 куб - це остаточна ціна. Але, як виявилось, навіть такої ціни їм замало. Тому вирішили вигадати ще і абонентську плату, яку, до речі, можуть піднімати теж хоч кожен місяць.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 217
  • Автор: MohammedNuyts1
  • Дата: 5-04-2017, 22:30
5-04-2017, 22:30

«АНДРЮХА, ЗЛАЗЬ З ДЕРЕВА, БЛ.ДЬ!» АБО ПЛІДНА ПРАЦЯ «КОМУНСЕРВІСУ» та ПРО ЕКОЛОГІЮ РАЙОНУ!!!

Категорія: Публікації / Статті

- Андрюха, злазь з дерева, хвате пилять!
- Та зараз... я ще трохи...
Андрюха, працівник білокуракинського "Комунсервісу", заліз на черемху і ножовкою продовжув натхненно спилювати зайві (на його думку) гілки. Але, враховуючи його розумові здібності та фізичну силу, яку він просто не знав, куди діти, дерево залишилось майже без гілок. Бо, як кажуть, застав дурня Богу молитись, так він і лоба проб'є! От і Андрюха, маючи якесь своє особисте уявлення про те, як повинно виглядати дерево, пообрізав ножовкою ледь не всі гілки на дереві, залишивши лише пару-трійку найбільш товстих гілок на самій верхівці.
- Та йобтвою ж мать, Андрюха! - прораб гучно вилаявся. - Я кому сказав, злазь з дерева, бл…дь! Хвате вже пилять. Там вже гілок немає, а ти пиляєш! Злазь, я сказав!..
Андрюха повільно спустився з дерева, на якому залишились лише кілька найбільш товстих гілок. Тепер дерево нагадувало якусь рогалину, що самотньо стирчала з-під землі... Але Андрюха явно був задоволений своєю роботою. Він смачно харконув, дістав пачку цигарок і закурив... Поруч на вулиці також працювали люди із "Комунсервісу". Вірніше, працювали декілька - хтось підмітав, хтось носив обрубані з дерев гілки, хтось гріб сміття граблями. Але, як говориться в одному прислів'ї: "Один паше, а семеро руками машуть". Отак і в білокуракинському "Комунсервісі"... Двоє-троє працюють, а з десяток інших стоять курять та ляси точуть. Така в них робота. Бо для «таких» працівників більш актуальне інше прислів’я: робота не вовк – в ліс не убіжить. Тим більше, що за кожним працюючим потрібен наглядач, бо без наглядача роботи взагалі немає ніякої… І якщо раніше «біржаками», яких направляли на роботу в селищну раду від Центру зайнятості, командували лише два керівника – голова селищної ради Сірик С.І. та його заступник Шуть Д.А., то тепер командують набагато більше. Не дарма ж було вигадано створити комунальне підприємство «Комунсервіс», для якого відразу знадобилась необхідність знайти начальника та інших штатних працівників. Тепер  «біржаками» керують ще більше начальників – мер Сірик, двоє його заступників – Шуть та Носуля, начальник «Комунсервісу» Дзюба, завгосп та електрик Міляєв та інші випадкові прораби та командири, що призначаються походу, яких салом не годуй – лише дай покомандувати. І кожному з них треба підчинятися… От і виходить, що начальників та наглядачів більше, аніж тих, хто реально працює. А їм же також треба зарплату платити.
Пригадую, як на святкуванні Дня селища Білокуракине деяким працівникам «Комунсервісу» та різним держслужбовцям мер Сірик С.І. вручав грамоти за «плідну» працю. Так серед нагороджуваних  звичайних робочих виявилось набагато менше, аніж різного роду начальників різних служб та відомств. І це правда життя – начальників у нас набагато більше, ніж тих, хто працює. Тому ефективність роботи такого підприємства, як «Комунсервіс», дуже невелика. Бо платять робочим мінімальну зарплату, а робити їм треба ще за двох-трьох людей – і за начальників, і за деяких своїх товаришів по роботі, які все одно примудряються ухилитись від роботи.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 365
  • Автор: DwayneHunsicker
  • Дата: 5-04-2017, 09:25
5-04-2017, 09:25

ПРО НОВОГО ВІЙСЬКОВОГО КОМІСАРА ТА ЙОГО ЗДІБНОСТІ

Категорія: Публікації / Статті

Кажуть, що військовим комісаром Білокуракинсько-Троїцького об'єднаного військкомату вже остаточно призначили Кострицького Е.В. І якщо це так, то тепер всіма військовими та призовниками в районі буде командувати людина, яка ніколи не служила в Армії і навіть не була військовим, а отримала офіцерське звання молодшого лейтенанта завдяки наявності військової кафедрі в інституті, де і отримав свою вищу освіту Кострицький Е.В.
Як відомо багатьом жителям Білокуракинщини, на початку російсько-української війни та захопленні територій Криму, а пізніше частини Луганської та Донецької областей російськими бойовиками та козачками з ідеологією "православний фашизм", сам пан Кострицький підтримував самопроголошені "ЛНР"/"ДНР" і навіть вже будучи заступником військового комісару та начальником мобілізаційного відділу ОРВК, разом з іншими офіцерами святкували 23 лютого 2015 року - день Захисника Вітчизни (раніше - День Радянської Армії та Військово-Морського флоту).
Після працевлаштування до військкомату пан Кострицький майже відразу отримав звання капітана (переплигнувши звання лейтенанту та ст.лейтенанту) і посаду начальника відділу та заступника військового комісару. Вже на своїй посаді начальника мобілізаційного відділу він отримав можливість залучати до мобілізації всіх, кого вважав за потрібне - на власний розсуд та бажання. Саме тоді він пригадав, мабуть, усіх своїх колишніх конкурентів, кривдників та будь-кого, хто колись перейшов йому дорогу. Вже тоді на столі Кострицького з’явився папірець із списком тих, кого необхідно було негайно мобілізувати і відправити на першу лінію оборони в зону АТО (а фактично - на вірну смерть). Хто складав цей список – невідомо. Чи то сам Кострицький, чи то йому хтось цей список вже приніс надрукованим. Подейкують, що цей список був сформований за вказівкою новопризначеного голови Білокуракинської РДА Іванюченка. В цьому списку серед перших були майже всі члени районної організації націоналістичної партії ВО "Свобода" на чолі із керівником Р.Супруном. Потрапили до цього списку і деякі районні підприємці та фермери (або їхні родичі), які жодного відношення до ВО "Свобода" не мали, але підтримували та приймали участь в патріотичних проукраїнських мітингах в селищі Білокуракине під час Євромайдану та пізніше - на початку акцій в підтримку єдиної України.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 505
  • Автор: bkportal
  • Дата: 1-04-2017, 20:05
1-04-2017, 20:05

ПРО ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ ТА СПРАВЕДЛИВЕ ПОКАРАННЯ

Категорія: Публікації / Статті

Кажуть, що головний лікар Білокуракинської районної лікарні Данилко знову кудись пропав. Принаймні, на роботі в лікарні він то є, то його знову немає. Суд над Матюхіним (колишнім заступником головного лікаря) теж затягнувся. Справу ніяк не можуть довести до кінця. Після Матюхіна обіцяли судити і Данилка, а він взяв - і кудись зник. Говорять про суму в 200 тис. грн. (або доларів???), які він начебто прихопив із собою. І справа не тільки в торгівлі наркотиками, якими приторговували як Матюхін, так і Данилко. Справа ще і в квартирах, які придбали за рахунок районного бюджету медпрацівникам районної лікарні. Але, як виявилось, самі медпрацівники отримали ці квартири не за просто так... А от бюджетні грошики якимось чином опинились в кишенях Данилка. Подейкують, що він мав також поділитись і з деякими представниками місцевої влади (не будемо поки що називати їхні прізвища, хоча вони відомі слідчим органам).
Про той безлад, що зараз діється в районній лікарні, взагалі годі й розповідати. За відсутності реального керівництва в лікарні, здається, тепер ніхто ні за що не відповідає. Хто що хоче - те і робить. Або не робить взагалі нічого. Знайти необхідного лікаря і потрапити до нього на прийом - це проблема. Оформити якусь медичну довідку - це теж проблема. Хворого чи будь-якого відвідувача лікарні постійно відсилають з одного кабінету в інший, а якщо обстежуватись чи лікуватись - то направляють або в Старобільськ, або в Лисичанськ, або навіть в Харків чи ще кудись... Іноді просто посилають...
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 175
  • Автор: bkportal
  • Дата: 13-03-2017, 23:27
13-03-2017, 23:27

Тарас Попов: Бути корисним, а не корисливим

Категорія: Публікації / Статті

Тарас Попов, боєць ЗСУ, батальйон Айдар
Розмова з бійцем ЗСУ Тарасом Поповим про політичну грамотність на фронті та військовий деструктив.
‒ Через початок бойових дій свою дипломну роботу захищав у Skype. Веб-зв'язок був не з найкращих. Захищав більше з допомогою гучномовця на мобільному, ніж на камеру. Лише на кілька хвилин увімкнув вебкамеру, аби викладачі побачили, що на тому кінці справді я.
Так починаємо розмову з переможцем Всеукраїнського конкурсу студентських та аспірантських наукових есе "Перспективи Української національної революції у ХХІ ст." Тарасом Поповим. Сферу діяльності цього 24-річного націоналіста не вмістити в одне слово чи якусь конкретну регалію. Він і науковець-політолог, і заступник голови Луганської обласної організації ВО "Свобода" з воєнних питань, і помічник-консультант народного депутата Олександра Марченка. Все це йому ще й вдається поєднувати зі службою у лавах ЗСУ ‒ "Айдар", 1-ша штурмова.
Тарас, який здобував вищу освіту в Луганську, на щастя, таки отримав свій диплом. Розповідає про це легко та з вдячністю.
‒ …На кафедрі, де навчався, залишилося багато зрадників України. Чимало з них зараз співпрацюють з бойовиками "ЛНР". Те, що я свободівець, ніколи не приховував. Викладачі це знали, тому поставили умову: диплом забирати лише особисто. Зрозуміло, що нікуди я не поїхав. Дуже дякую своїй кураторці, яка фактично викрала мій диплом з сейфа. Це був її останній візит в університет. Після цього вона також покинула окупований Луганськ.
‒ Тарасе, твоє наукове есе присвячене поняттю деструктиву революційних дій в умовах російсько-української війни. Ти дотримуєшся думки, що центральною силою нової ймовірної революції стануть військовослужбовці, і це призведе до руйнівних державних перетворень. З чого такі висновки? Сьогодні чи не більшість українців покладають свої надії саме на добровольців…
‒ Думаю, я вибрав досить непопулярну тему для свого дослідження. Крім того зазначу, що всі мої дослідження виключно емпіричні. Спочатку я не намагався нічого вивчати, а просто спостерігав за своїми бойовими побратимами.
Сьогодні наші співвітчизники й справді дотримуються думки, яку можна вмістити у невигадливе гасло "Добровольці прийдуть, порядок наведуть". Але вимоги, погляди та бажання військовослужбовців за ці три роки суттєво помінялися. Те, що бачу в лавах ЗСУ, за своїми настроями більше нагадує махновщину.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 298
  • Автор: bkportal
  • Дата: 3-03-2017, 16:21
3-03-2017, 16:21

Гідні результати гідної праці

Категорія: Публікації / Статті

30 січня відбулася чергова сесія Білокуракинської райради, на якій звітували про виконану роботу голови постійно діючих комісій, а також голова районної ради К.І.Бондаренко. Здавалося б, все по-діловому: оцінки «ефективно», «у тісній співпраці», «за планом» повинні були переконати всіх присутніх, що й насправді добряче попрацювали. Серед «досягнень» - призупинення роботи Коноплянівської школи через брак коштів і неможливість її співфінансування з ОТГ (принаймні, саме про це йшлося напередодні нового навчального року). Всю відповідальність за прийняте рішення голова райдержадміністрації С.І.Іванюченко в своїй офіційній відповіді на моє звернення поклав саме на депутатський корпус районної ради. Але скільки я не намагалася з’ясувати у голови комісії з питань економічного і соціального розвитку, бюджету та фінансів О.О.Леонова, які ж саме кошти зекономила райрада на відмові фінансувати Коноплянівську школу, чіткої відповіді не отримала. Вирішити долю школи спромоглися, а довести доцільність такого кроку – ні. Але достеменно відомо, що в результаті таких дій районної ради у районі скорочено вісім робочих місць. Це попри те, що деякі народні обранці у своїх передвиборчих програмах особливу увагу акцентували саме на створенні таких! Щось не дуже це схоже на «працю заради людей». Це – по-перше.
По-друге, наша територія є чи не найбільшим фінансовим донором району – як райради, так на сьогодні і об’єднаної територіальної громади. Якщо навіть вона не змогла зберегти найголовнішого – школи, то що вже говорити про інші території? По факту сталося так, що і гроші були – і школу загубили…
Дійсно, в процесі болісного закриття закладу з невеликої кількості учнів залишалося семеро (на сьогодні двоє повернулися додому і їх стало дев’ятеро), та ще п’ятеро дошкільнят чекають на навчання. Здавалося б, і справді замало. І цим небагатьом діткам не знайшлося місця у рідній школі, на рідній землі. На тій землі, на якій, до речі, заробляються мільйони. Саме через це справедлива начебто думка «мало дітей – школи в селі не треба, і ній діти сумують», здається не такою вже і справедливою. На мій погляд, ці діти мали повне право навчатися в рідній школі і рідною мовою!
Інформація до новини
  • Переглядів: 8 794
  • Автор: bkportal
  • Дата: 28-02-2017, 23:13
28-02-2017, 23:13

"ЛНР" І КОМУНІЗМ: ЧОМУ ЗА ЕЛЕКТРИКУ ДЛЯ СЕПАРАТИСТІВ ПЛАТЯТЬ УКРАЇНЦІ

Категорія: Публікації / Статті

А вы знаете, что Украина не только поставляет электричество в ОРДЛО, сепаратистам. Украинские власти ежемесячно взимают с нас деньги чтобы оплачивать эти поставки. То есть, за то, чтобы у боевиков был свет - платим мы с вами.
Яценюк своим постановлением №263 от 07 мая 2015 года обязал осуществлять поставки электроэнергии потребителям на территорию, не контролируемую украинским правительством. А оплачивать "Энергорынку" задолженность по поставкам на неконтролируемые территории деньгами, собранными у потребителей на контролируемой территории — постановлением №368 от 25 мая 2016 года обязал уже Гройсман. Ох..енно, правда?
Повышению тарифов на электроэнергию – посвящается.
Александр Дубинский
____________________
http://www.epravda.com.ua/columns/2017/02/28/622105/

Після того як незаконні збройні формування нас пограбували, ми повинні безкоштовно постачати їм електрику за рішенням нашого уряду. Це парадокс. (Рос.)

Тема блокирования поставок угля с оккупированных территорий сегодня в фокусе внимания всех отечественных СМИ. Главная заслуга угольной блокады в том, что она вскрыла проблемы "торговли", которые почему-то замалчивались. Эта тема до сих пор не полностью раскрыта, в частности, касательно поставок электроэнергии на территории, неподконтрольные Украине. Мы в ЛЭО с этими проблемами живем с начала военных действий. Мое решение написать колонку связано с тем, что кроме нас и жителей Луганщины слышать о них особо никто и не хочет. Итак, наши реалии крупными мазками.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 369
  • Автор: bkportal
  • Дата: 19-02-2017, 19:00
19-02-2017, 19:00

ПРО БЛОКУВАННЯ ЗАЛІЗНИЦІ АБО ЗА ЩО ГОЛОСУВАЛИ РАЙОННІ ДЕПУТАТИ?

Категорія: Публікації / Статті

Нещодавно прем'єр Гройсман заявив про можливі віялові відключення електроенергії в деяких областях України. Зокрема, це Київська, Харківська, Черкаська та ін. області. В цьому переліку не було Луганської області. Але... О диво! В Білокуракине на багатьох вулицях ввечері почали вимикати освітлення! Світяться вуличні ліхтарі лише на Центральній вулиці (Чапаєва) та десь біля будинків чи магазинів. Тобто, як бачимо, почалась економія електроенергії. Уряд говорить про економію та можливі віялові відключення електроенергії у зв'язку із блокуванням залізниці в Донецькій та Луганській областях, мовляв, вугілля із Донбасу припинили постачати на українські теплові електростанції і тому утворився його дефіцит. Хоча насправді потяги із вугіллям (зокрема в Луганській області) до останнього моменту продовжували їздити. І білокуракинці це чудово знають, бо саме через Білокуракине завантажені вугіллям товарні вагони ледь не щодня їхали в бік Луганської ТЕС в м. Щастя. А блокуються саме ті ділянки залізниці і ті потяги, які їдуть із України на окуповану територію Луганської та Донецької областей та везуть різні товари та промислову продукцію. Бо фактично Україна продовжує забезпечувати Донбас всім необхідним - і промисловими товарами, і продуктами. Саме із-за цього активісти та українські вояки-ветерани російсько-української війни і блокують залізницю. Із окупованої території в Україну постачається метал із Алчевського металургійного комбінату, який далі продається на експорт, а гроші, відповідно, платяться власникам в луГандонію. До речі, через Валуйки із Росії завозиться залізна руда, вагони якої слідують і через Білокуракине. Росія постачає на Алчевський металургійний комбінат залізну руду із Бєлгородської області, а вивозить готові чавун та сталь. Також на окуповану територію постачається український ліс, бо власного там фактично немає. Із цього лісу потім робляться бліндажі та інші споруди для лугандонівських військових на лінії розмежування.
Ні для кого не секрет, що в Луганській області єдина працююча ТЕС в м. Щастя, яка контролюється українською владою, електроенергія із якої постачається не тільки на північну частину області, але і на окуповану територію. Якщо раніше луганчани розповідали казочки про те, що вони отримують електрику із Росії, то зараз всім стало зрозуміло, що електроенергія постачається тільки із Щастинської електростанції. Саме тому і припинились активні обстріли ТЕС з боку лугандонів, а в окупованій Луганщині припинили вимикати електрику. Бо домовились!
Активісти та бійці-ветерани обіцяють заблокувати всі залізничні шляхи з України в луГандонію, в тому числі і в самому місті Старобільську або в Станиці Луганській (ст. Кондрашовка), через які і йдуть потяги з вугіллям на Луганську ТЕС. Але таке вже було раніше. Для постачання вугілля вже використовувався інший альтернативний шлях залізницею - через Ростовську та Бєлгородські області Росії. Бо в самій Ростовський області є вугільні шахти в м.Шахти, які також належать компанії Ріната Ахметова. Але цей шлях набагато довший - лише територією Росії більше 600 км в один бік та плюс близько 180 км - територією Луганської області. Якщо рахувати відстань в обидва боки - то це близько 1500 км. Росія запросто пропускає ці потяги, бо за транспортування своєю територією отримує чималу вигоду.
Нещодавно депутати Білокуракинської районної ради на позачерговій сесії голосували за лист-звернення до Президента України Порошенка з вимогою щодо розблокування залізниці в Луганській та Донецькій областях, щоб, мовляв, потяги з вугіллям могли безперебійно слідувати до Луганської ТЕС, яка забезпечує всю Луганську область електроенергією.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 332
  • Автор: bkportal
  • Дата: 16-01-2017, 22:36
16-01-2017, 22:36

ПРО МІНІМАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ ТА РОСТ БЕЗРОБІТТЯ НА БІЛОКУРАКИНЩИНІ

Категорія: Публікації / Статті

В Білокуракине із січня поменшало продавців в магазинах, а кількість безробітних збільшилась. Тобто, із-за збільшення мінімальної зарплати до 3200 грн. (фактично на руки 2575 грн.) власники магазинів, які наймають продавців, дуже просто вирішили питання із економією фонду оплати праці - взяли і звільнили деяких найманих продавців. Тому деякі магазини, які раніше працювали із 7.00 до 19.00 (12 годин), стали працювати менше, як правило 8-годинний робочий день - з 8.00 до 17.00 (з обідом). Або ж просто збільшилось часове навантаження на продавців, коли замість однієї зміни, працюють ще й зайві години. І це стосується не лише найманих продавців, але й інших найманих працівників. Дехто взагалі відмовився від найманої робочої сили і почав працювати самостійно, або просто офіційно закрив свій бізнес, а фактично перейшов у тінь і продовжує працювати без сплати податків і отримуючи прихований дохід. Часто навіть в бюджетних організаціях або на підприємствах, де працюють по змінам (кочегари, сторожа, чергові і т.ін.) замість 4-х змін, працює лише 3-и зміни (а іноді дві зміни), тобто, кожна зміна перепрацьовує свою норму годин, яка встановлена трудовим законодавством.
^