БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9   


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 1 275
  • Автор: bkportal
  • Дата: 6-07-2016, 10:40
6-07-2016, 10:40

ВО «Свобода». Націоналістичне підпілля Луганщини: Група «Схід». Порятунок літунів (продовження)

Категорія: Публікації / Статті

Окрім повсякденної роботи свободівського підпілля на Луганщині зі збору даних про дії російських окупантів, наші активісти проводили складні спецоперації. Про одну з таких ми розповідали раніше (порятунок групи Гаврилюка), друга за складністю операція була проведена в середині червня 2014 року.
14 червня 2014 року над окупованою Луганщиною російські війська збили український військово-транспортний літак АН-26. Колаборанти заявили, що взяли в полон всіх 5 літунів, які встигли катапультувались. Проте вже надвечір зателефонував один з членів Харківського обласного комітету ВО «Свобода» і повідомив: літуни на свободі, але розкидані на окупованій території. Їх треба рятувати. Ця розповідь про співпрацю харківських свободівців, луганського свободівського підпілля та українських спецпризначенців в операції з порятунку 5 літунів збитого АН-26.
В підпільну групу «Схід» входили наші агенти та активісти з Сорокинського (колишня, комуністична назва – Краснодонський) та Довжанського (колишній Свердловський) районів. До війни на цих теренах свободівські організації були слабо розвинуті, тому робота нашого підпілля на цих прикордонних територіях була ускладнена. Націоналістичне підпілля тут складалось з прихильників «Свободи» та членів, які долучились під час Революції Гідності. Саме наш прихильник з Сорокинського району став одним з найцінніших агентів підпілля на Луганщині. Згодом його було переведено в групу «Марківка», де він продовжує працювати над виявленням ворожих диверсантів та колаборантів на території Сорокинського району. В тридцятих роках двадцятого століття окупаційна комуністична влада перейменувала хутір Сорокине на «Краснодон», окупаційна назва зберігалась до травня 2016 року, коли місту повернули історичну назву. Послуговуючись історичною топонімікою, нашого агента ми називали «Сорока».
Інформація до новини
  • Переглядів: 4 791
  • Автор: bkportal
  • Дата: 15-06-2016, 23:45
15-06-2016, 23:45

БУДЬТЕ ВЫ ПРОКЛЯТЫ, ТУПЫЕ РУССКИЕ СВИНЬИ!!!

Категорія: Публікації / Статті

Тупые русские свиньи, быдло, мразь, нечисть. Говорящие куски дерьма, сгустки вонючей биомассы. Слизь. Люмпены. Подзаборные алкаши, непросыхающая пьянь вообще без мозгов. Падаль, отребье, злобная двуногая пародия на человека. Выродки рода человеческого. Чудовищное исключение (или попрание?) из законов природы."Нацией мозгожопых” называл вас известный фотохудожник Сергей Мельникофф. "Ничтожными уродцами” - поэт Илья Кормильцев. Все это правда, хотя, на мой взгляд, все эти оценки слишком мягки. Вот сейчас вы, гнусное сборище скотов, радуетесь и пляшете от счастья, что ваши кровавые вожди сумели оккупировать украинский Крым. Сумели в основном потому, что еще в 40-е годы, после депортации крымских татар, Сталин населил его таким же, как вы, сбродом, привезенным из России. Такой же москальской нечистью, кстати, за советские годы оказалась заселена и Восточная УкраинаВы – не люди, не имеете никакого отношения к роду человеческому, и вас не только можно, но и нужно мочить! Кто бы вас ни убивал – кавказские ли мстители (за ваши там чудовищные зверства), или своя же гэбуха и менты, или кто угодно еще, - поделом! Вас не жалко, вы – всего лишь расходный материал истории. Вы сами выбрали себе эту роль, как писал Алексей Широпаев, отказавшись жить, как нормальные народы, в нормальном, демократическом, буржуазном национальном государстве и положив свою жизнь на то, чтобы завоевывать под командованием ваших бесноватых царей и генсеков чужие земли и народы. Поделом, что ваша власть всегда использовала вас как цемент для удержания этих народов в своей колониальной империи, а вы – гордясь, как вас учили с детского садика, ее "величием” и мощью – сами были в этой "великой” империи ничем и никем, не имели ничего по-настоящему своего, принадлежащего лично вам, а не государству... Увы, нет ни малейшей надежды на ваше исправление, покаяние, превращение в нормальных людей.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 142
  • Автор: bkportal
  • Дата: 12-06-2016, 17:47
12-06-2016, 17:47

НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ ПІДПІЛЛЯ ЛУГАНЩИНИ. ГРУПА "МАРКІВКА". ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛІСТІВ НА КОРДОНІ З РОСІЄЮ

Категорія: Публікації / Статті

Луганська свобода
Окрім чотирьох підпільних свободівських груп, на окупованій території Луганщини існувала окрема група під умовною назвою "Марківка". Нею керував член луганського обласного комітету ВО "Свобода" Юрій Дорошенко. Специфіка роботи полягала в тому, що розвідувальну інформацію агентура приносила з прикордонної до РФ території. Ця інформація та аналіз переміщення підрозділів армії РФ на кордоні з Україною були вкрай важливими в контексті реагування на можливі військові виклики. Всю зібрану інформацію ми передавали нашій розвідці та штабу АТО.
"Прикордонні райони Луганщини мають свою специфіку. Багато місцевих мешканців заробляють на контрабанді з Російською Федерацією. В кінці червня 2014 року нам стало відомо, що російські прикордонники та ФСБ намагалися завербувати чи не кожного українського контрабандиста. Це люди, які постійно перетинають кордон, а отже обізнані про розміщення українських підрозділів та мають змогу передавати відповідну інформацію на території РФ. Також ефесбешників вкрай цікавили детальні карти прикордонних районів Луганщини і соціально-політична ситуація там. Усю цю інформацію ми отримували від тих самих контрабандистів, які самі вийшли на наші свободівські структури (зокрема і штаб підпілля) і почали надавати відповідну інформацію з російського боку. Отже, розширення мережі на прикордонні стало одним із пріоритетних напрямків діяльності нашого штабу. Неодноразово ми отримували інформацію про пересування вздовж кордону військових частин ворога", - розповідає заступник голови Луганської обласної організації ВО "Свобода", член штабу підпілля Луганщини Тарас Попов.
Робота на вільній території вимагала не меншої конспірації, ніж на окупованій. На той час ніхто не мав навіть здогадатися про існування таких націоналістичних структур на Марківщині та в інших районах області. Більшість людей, які погодилися співпрацювати з нами, не були свободівцями. Це мало позитивні наслідки - ніхто не міг запідозрити їх у співпраці з націоналістами. Деякі з наших агентів при виїзді на територію РФ чіпляли на машини "ґєорґієвскіє лєнти".
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 063
  • Автор: bkportal
  • Дата: 5-06-2016, 14:34
5-06-2016, 14:34

НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ ПІДПІЛЛЯ ЛУГАНЩИНИ. ГРУПА "ПІВДЕНЬ". ПІДПІЛЛЯ У ХРУСТАЛЬНОМУ

Категорія: Публікації / Статті

Місто Хрустальне (колишній Красний Луч) - одне з базових міст для російських окупаційних військ на Луганщині. Через місто проходять всі головні траси на Донеччину і на Луганськ. Маючи групу націоналістів-підпільників у цьому місті, "Свобода" мала змогу контролювати тилове переміщення більшості окупаційних військ.

На початку війни з Московією ми мали своїх агентів у всіх містах окупованої Луганщини. З часом мережу довелось укрупнювати, деяких людей виводити на українську територію. Так сталося з Сорокиним (колишня назва Краснодон) і Довжанськом (колишня назва Свердловськ) - до вересня 2014 року в цих містах у нас були свої агенти. Це прикордонні міста, і всі колони, які заходили на Луганщину з боку РФ, йшли дорогами цих міст. Через наших підпільників ми отримували достатньо точну інформацію щодо кількості та різновидів техніки, що входить, і орієнтовну кількість живої сили противника. Це було важливо, оскільки, повідомляючи в штаб АТО та СБУ цю інформацію, ми доповнювали загальну картину ворожих переміщень на окупованій території Луганщини. Як правило, про те, що колона зайшла, в нашій розвідці знали, але щодо кількості та різновидів цієї техніки - ні. Тому в приватних розмовах силовики визнавали важливість нашої інформації.

Проте врешті-решт усі колони росіян опинялися або проходили повз Хрустальний і рушали в Сніжне, Донецьк чи Луганськ. Тому Хрустальний став одним із ключових міст для роботи нашого підпілля. Там працювало чи не найбільше наших агентів. Частина з них вивчали соціально-політичну ситуацію в місті, а зібрану інформацію передавали в штаб для аналізу. В результаті цієї роботи ми мали повну картину про розподіл зон впливу в місті. У жовтні 2014-го місто було фактично розділено на 4 частини: "ополченці" (місцеві бандити та колаборанти), "казачкі" (переважно росіяни), російська армія та підрозділи "ЛНР". У серпні в місто зайшла "чорна сотня" - невідоме банд формування, яке нікому не підпорядковувалося. Між цими угрупування постійно відбувалися конфлікти, зокрема і збройні. Всі ці злочинці намагалися перерозподілити місцевий бізнес, копанки та шахти, інші виробничі потужності міста. В січні 2015-го на прохання розвідки СБУ ми сформулювали повну картину в місті. Зокрема, ми передали інформацію про місце розташування десяти штабів окупантів та про те, який із них кому належить. До того ж, передано відомості про місце базування техніки та живої сили супротивника. Загалом на той час у місті перебувало близько дев'яти тисяч військ (сукупна кількість всіх окупаційних підрозділів та банд) та близько 700 одиниць техніки. Також у районі міста на базі шахт було розгорнуто військові шпиталі, неподалік міста почав працювати тренувальний військовий табір окупантів.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 142
  • Автор: bkportal
  • Дата: 31-05-2016, 11:09
31-05-2016, 11:09

Націоналістичне підпілля Луганщини: Порятунок групи Гаврилюка в Сєвєродонецьку

Категорія: Публікації / Статті

ВО Свобода
Порятунок волонтерської групи Гаврилюка - одна з найскладніших операцій націоналістичного підпілля на Луганщині, яка тривала з 9 по 11 липня 2014 року. Тоді козак Гаврилюк, майбутній нардеп, був одним із символів Революції гідності.

9 липня в Ізюм завітали народні депутати від "Свободи" Юрій Сиротюк та Святослав Ханенко. Вони прибули з дводенним візитом на Донбас із гуманітарною місією. "9 липня разом із ними ми відвідали щойно звільнений Слов'янск. Привезли гуманітарну допомогу містянам. Наступного дня ми запланували відвідати Луганщину - батальйон "Луганськ-1" в Сватовому та "Айдар" у Щасті. Історія з групою Гаврилюка почалась у ніч із 9 на 10 липня 2014 року" - розповідає Тарас Попов (член штабу підпілля). "Близько першої ночі 10 липня Святославові Ханенко зателефонували київські побратими Гаврилюка і повідомили, що він із трьома козаками-волонтерами опинився в окупованому Сєвєродонецьку. Попросили допомоги. Ханенко звернувся до мене - чи є у нас така можливість. Я відповів згодою. У Сєвєродонецьку існувало наше підпілля, яке активно діяло в місті. Я зателефонував нашому свободівцю з Сєвєродонецька "Олександрові" (не справжнє ім'я) і доручив допомогти хлопцям вибратися з окупованого міста. На той момент ми ще не знали, що то буде відомий козак Гаврилюк - нам повідомили, що це просто група волонтерів", - згадує голова штабу підпілля Артем Заіка. Олександр зустрів їх в обумовленому місці близько другої ночі. Гаврилюк був у козацькому однострої, було взагалі дивно, як вони потрапили в окуповане місто.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 147
  • Автор: bkportal
  • Дата: 30-05-2016, 22:22
30-05-2016, 22:22

НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ ПІДПІЛЛЯ ЛУГАНЩИНИ. ГРУПА "ПІВНІЧ". ПІДПІЛЛЯ У СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ ТА ЛИСИЧАНСЬКУ

Категорія: Публікації / Статті

Сьогодні Сєвєродонецьк та Лисичанськ найбільші міста на вільній українській Луганщині. Сєвєродонецьк став тимчасовим адміністративним центром краю. Проте ці два міста до літа 2014-го теж були окуповані достатньо боєздатним угрупуванням "Привид" Мозгового, сформованого переважно з місцевих кoлаборантів. У Сєвєродонецьку діяли катівні бойовиків, у яких знущалися з українських патріотів та полонених військових.
"Умовно ми розділили наші агентурні сили на окупованій території на 5 груп: "Північ" - Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Стаханов, Алчевськ, Брянка; "Луганськ" - м. Луганськ і околиці міста; "Схід" - Краснодонський та Свердловські райони, м. Ровеньки; "Південь" - Красний Луч, Антрацит і Лутугинський район та окрема група агентів, які перебували на підконтрольній території і приносили інформацію з російської прикордонної території - група "Марківка" - Новопсковський, Марківський, Міловський райони. За деякими групами були закріплені окремі члени штабу підпілля, деякі курували декілька членів штабу чи весь штаб підпілля. Від важливості завдань групи чи для виконання особливих завдань деякі з груп підсилювали члени штабу підпілля", - розповідає Тарас Попов (член штабу підпілля).
До звільнення Сєвєродонецька та Лисичанська від окупантів у цих містах активно діяло націоналістичне підпілля ВО "Свобода". "У Сєвєродонецьку ми мали свою людину в міській лікарні. 22 червня 2014 року о 15:54 я отримав від нього СМС, у якому він повідомив, що окупанти полонили молодого "айдарівця" Антона Ч. з Дніпропетровщини. В повідомленні містилася детальна інформація про нього та його діагноз. Хлопець потрапив у лікарню з катівні та був уже при смерті. Зокрема, в нього була черепно-мозкова травма та вогнепальне поранення голови з пістолета - так окупанти примушували хлопця до співпраці. Катуванням особисто керував голова Сєвєродонецького міськкому КПУ, який "наказав" лікарям будь-що підтримувати його живим до ранку, щоби записати відео, в якому він мав "визнати" участь у злочинах проти людяності бійців ЗС України. Лікар повідомив, що хлопця врятувати неможливо. До ранку він так і не дожив", - згадує керівник штабу підпілля Артем Заіка.
Наші підпільники в Сєвєродонецьку постійно передавали до штабу дані про суспільно-політичну обстановку в місті, про переміщення та розміщення бойовиків. Також наші агенти врятували і вивезли групу козака Гаврилюка, яка помилково опинилася в місті.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 147
  • Автор: bkportal
  • Дата: 28-05-2016, 21:39
28-05-2016, 21:39

НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ ПІДПІЛЛЯ ЛУГАНЩИНИ: РОБОТА ШТАБУ Й "РЕФЕРЕНДУМ"

Категорія: Публікації / Статті

На момент початку роботи штабу націоналістичного підпілля (травень 2014-го) в Криму півтора місяці як відбувся псевдореферендум, що став формальним ґрунтом для анексії півострова Росією. З позиції російських окупантів основним аргументом для легітимації того дійства в очах світової спільноти, "референдум" було проведено із дотриманням формально-демонстративних норм. Зокрема, організація "голосування" відбувалася на території традиційних виборчих дільниць й за списками виборців, що відповідали аналогічним даним, що містилися у чинних реєстрах ЦВК України. Як наслідок - для пропаганди москвинською стороною були запрошені "спостерігачі" з числа представників деяких кишенькових та пригодованих Кремлем політичних партій Європи.
"Ми вже знали, що так званий "референдум" на Донбасі відбудеться 11 травня 2014 року. Дійство було широко анонсоване, й особливий акцент ставився на його легітимації й залученні для того процесу цілком законної процедури запланованих позачергових виборів Президента України. Зокрема, йшлося про проведення "референдуму" на базі "президентських" виборчкомів та списків виборців, що мали бути передані в область у першій декаді травня 2014 року. Такі ж плани мали сепаратисти й стосовно фінансування роботи виборчкомів - зреалізувати свою колабораціоністську "акцію" коштом України.
Абсолютно не маючи на той момент силового потенціалу, ми почали планувати зрив цієї проросійської акції, аби делегітимізувати "референдум" навіть в очах московських пропагандистів, звести це дійство до маргінального рівня й максимально відштовхнути його за межі правового поля. Адже подібні речі, май вони щонайменші штрихи легітимності, навіть уявної, мали б в подальшому підґрунтя для створення російськими ЗМІ чергових міфів щодо законності акції й стверджень про юридичну правильність дій окупанта" , - зазначає Тарас Попов, один із членів штабу підпілля (на той час - заступник голови обласного виборчого штабу ВО "Свобода").
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 157
  • Автор: bkportal
  • Дата: 28-05-2016, 00:01
28-05-2016, 00:01

Націоналістичне підпілля Луганщини: перші операції націоналістичного спротиву

Категорія: Публікації / Статті

У цьому дописі ми розповімо про перші операції націоналістів, які, можливо, вплинули на хід війни не лише на Луганщині, а й в цілому на сході країни. Зокрема, це "Стаханівська операція". Як вплинули дії націоналістів на хід війни, важко оцінити; це питання детермінізму і ймовірно колись ми дізнаємося про нашу справжню роль в цих подіях.

"Стаханівська" операція відбулася ще до активних бойових дій - в квітні 2014 року. Як пам'ятаємо, причиною захоплення сепаратистами та російськими спецслужбами будівлі СБУ в Луганську було попереднє затримання лідерів терористів у Стаханові й вилучення в них 300 одиниць стрілецької автоматичної зброї. Пізніше генерал Петрулевич, тодішній начальник СБУ Луганщини, в інтерв'ю Дмитрові Гордону розкаже, що офіцери ФСБ, розмови яких він чув, перебуваючи в полоні, панічно дзвонили своїм колегам в обласні центри південно-східних регіонів України і вимагали початку повстань за заздалегідь підготовленим сценарієм. Проте кремлівська агентура та резидентура виявилися неготовими до активних дій. За свідченнями Петрулевича, "Стаханівська операція" перебила плани ФСБ, що, в свою чергу, спровокувало бунти в Луганську на місяць раніше (!), ніж то було заплановано Кремлем. Тобто планувалися вони одночасно в усіх регіонах східної України і стояли дещо пізніше в календарі ФСБшних ляльководів. Таким чином плани ФСБ з "російською весною" форсмажорно звузилися з восьми південно-східних областей до двох - Донецької та Луганської. Завдяки цьому "часовому переносу" СБУ та силовики отримали змогу викрити мережі сепаратистів та проставити необхідні запобіжники. Росіяни ж вимушені були діяти в авральному режимі із суттєвими провисаннями в часі та людському ресурсі. В иншому разі вони мали ризики втрати всієї агентурної мережі, в тому числі і в означених двох регіонах.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 238
  • Автор: bkportal
  • Дата: 26-05-2016, 23:23
26-05-2016, 23:23

Націоналістичне підпілля Луганщини: передумови, створення та структура

Категорія: Публікації / Статті

Усі ми, українські націоналісти, виховувались на роботах Горліса-Горського Холодний Яр, на розповідях наших упівських ветеранів. Тому кожен приблизно уявляв, як виглядала і що являла собою підпільна боротьба українців минулого сторіччя. Можливо, хтось навіть моделював, як він поводитиметься в ХХІ столітті, коли прийде війна. Саме коли, бо на відміну від інших ми - націоналісти - не сумнівались у неминучості агресії Росії щодо України. Це було лише питанням часу. Луганській організації ВО Свобода випала нелегка місія - не моделюючи, реально брати участь у створенні націоналістичного підпілля на Луганщині.

На відміну від Холодного Яру та України часів ОУН-УПА, ми мали діяти на територіях, де переважна більшість людей є вихованою в аполітичних настроях, байдужою як узагалі до політики, так і до України, а більшість т. зв. еліт краю були проросійськими, або вірніше було б сказати, агентами російського впливу. Власне, вони й створили ті передумови, через які виник сепаратизм та, зрештою, пряма російська окупація. Більшість мешканців луганського Донбасу (який зараз окупований Росією) мешкали в так званих депресивних зонах. Опис депресивності територій тут є своєрідним і не притаманним іншим регіонам держави, що перебувають у стані класичної економічної депресії. Це - зубожіння населення, загострена криміногенна ситуація, високий рівень алко- та наркозалежності громадян, їхня розумова деградація, що також була наслідком панування російських еліт у краї. Більшість із цих людей, охоплених фінансовими поневіряннями, байдужих до духовного розвитку, зневірених у майбутньому й уражених бацилою російської пропаганди, були готові за копійки продати свою-несвою Україну. Звісно, що далеко не всі мешканці окупованих нині територій є проросійськими маргіналами, алкоголіками та наркоманами. Проте саме ці елементи були й залишаються назовні суспільного життя і являють собою своєрідну візитівку краю, верхівку айсберга, основною, підводною частиною якого є абсолютно нормальні люди, але зневірені в можливості щось змінити навколо себе. Це такий собі стереотип, але він знайшов собі підтвердження і під час Антимайдану, і в ході подальших подій, пов'язаних із загостренням ситуації.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 427
  • Автор: bkportal
  • Дата: 23-05-2016, 00:44
23-05-2016, 00:44

ВО «Свобода». Націоналістичне підпілля Луганщини

Категорія: Публікації / Статті

5. Група «південь». Підпілля у Хрустальному
Місто Хрустальне (колишній Красний Луч) – одне з базових міст для російських окупаційних військ на Луганщині. Через місто проходять всі головні траси на Донеччину і на Луганськ. Маючи групу націоналістів-підпільників в цьому місті ВО «Свобода» мала змогу контролювати тилове переміщення більшості окупаційних військ!

На початку війни з Московією ми мали своїх агентів в усих містах окупованої Луганщини. З часом мережу довелось укрупнювати, деяких людей виводити на українську територію. Так сталось з Сорокіне ( колишня назва Краснодон) і Довжанськом ( колишня назва Свердловськ), до вересня 2014 року в цих містах у нас були свої агенти. Це прикордонні міста, і всі колони які заходили на Луганщину з боку РФ йшли по дорогах цих міст. Через наших підпільників ми отримували достатньо точну інформацію щодо кількості і різновидів техніки що входить і орієнтовну кількость живої сили противника. Це було важливо, оскільки повідомляючи в штаб АТО та СБУ цю інформацію ми доповнювали загальну картину ворожих переміщень на окупованій території Луганщини. Як правило про те що колона зайшла, в нашій розвідці знали, але щодо кількості і різновидів цієї техніки – ні. Тому в приватних розмовах силовики визнавали важливість нашої інформації.

Проте врешті решт всі колони росіян опинялись, або проходили повз Хрустальний і рушали на Сніжне, Донецьк чи Луганськ. Тому Хрустальний став одним з ключових міст для роботи нашого підпілля. Там працювало чи не найбільше наших агентів. Одні займались вивченням соціально-політичної ситуації в місті, а зібрану інформацію передавали в штаб для аналізу. В результаті цієї роботи ми мали повну картину про розподіл сфер впливу в місті, а саме – на жовтень 2014 місто було фактично розділено на 4 частини: ополченці (місцеві бандити та колаборанти), казачкі (переважно росіяни), російська армія та підрозділи «ЛНР». В серпні в місто зайшла «чорна сотня» - невідоме бандформування яке нікому не підпорядковувалось. Між цими угрупування постійно відбувались конфлікти зокрема і збройні. Всі ці злочинці намагались перерозподілити місцевий бізнес, копанки та шахти, інші виробничі потужності міста. В січні 2015 на прохання розвідки СБУ ми сформулювали повну картину в місті. Зокрема ми передали місце розташування десяти штабів окупантів, та який кому належить. Було передано місце базування техніки та живої сили супротивника. Загалом на той час в місті перебувало близько 9 тисяч військ (сукупна кількість всіх окупаційних підрозділів та банд) та близько 700 одиниць техніки. Також в районі міста на базі шахт було розгорнуто військові шпиталі, неподалік міста почав працювати тренувальний військовий табір окупантів.

Мітки до статті: свобода, підпілля, луганщини, ато, війна, історія, правда, патріоти, націоналісти, українські

^