БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


» » » ПРО ВІДПОЧИНОК ЧИНОВНИКІВ, МІСЦЕВИХ ТОВСТОПУЗИКІВ ТА ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 73
  • Автор: bkportal
  • Дата: 29-07-2018, 18:00
29-07-2018, 18:00

ПРО ВІДПОЧИНОК ЧИНОВНИКІВ, МІСЦЕВИХ ТОВСТОПУЗИКІВ ТА ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

Категорія: Публікації / Статті

Водосховище Наливне, смт Білокуракине, фото 2018 рік
В неділю 29 липня на Білокуракинському водосховищі "Наливне" я помітив одне знайоме обличчя. Спочатку навіть засумнівався, але потім до мене самого підійшов один знайомий і запитав, чи дійсно він побачив на пляжі заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Юрія Клименка. І тут я згадав, де саме бачив цю фізіономію. Дійсно, його частенько можна бачити по обласному телеканалу UA:Донбас (колишньому ЛОТу). Тепер і у нас на пляжі водосховища "Наливне" купався заступник голови облдержадміністрації Юрій Клименко. Він був разом з маленькою дівчинкою, скоріше за все, дочкою, яка із задоволенням плескалась у воді.
Не знаю, що саме привело чиновника такого рангу (до речі, 4-го рангу) відпочивати на наше кураківське водосховище. Але, як кажуть люди, його дружина, начебто, родом із Білокуракинського району. А він, мабуть, вирішив цими вихідними приїхати до рідної тещи на пиріжки, а заодно і відпочити на місцевому водосховищі. І дійсно, чим воно гірше за, наприклад, Азовське море? Ті, хто бував на Азові, можуть порівняти і сказати, що у нас нічим не гірше, а в чомусь навіть і краще. І вода чистіша, і природа буяє в своїй повній красі, і дороги асфальтованої фактично немає, а є лише напрямок... Роздолля полів, свобода степів, чисте повітря - є всі умови для відпочинку!
До речі, іноді на водосховищі буває навіть голова районної ради Бондаренко К.І. разом з онуками. Як видно, чиновники приїздять туди в основному завдяки своїм або дітям, або онукам. Ну це, якщо не рахувати тих, що полюбляють туди приїздити пізно ввечері або і вночі разом з молодими дівчатами... Але це вже інша тема...
Так от... Приїжджають на водосховище відпочивати багато хто... Та зробити нормальний пляж на водосховищі місцевій владі чомусь ніяк не вдається. Читаю в районній газеті "Життя Білокуракинщини" про нещодавнє святкування Дня рибалки: "Напередодні свята на водосховищі було виконано великий обсяг робіт: прибрано поросль, встановлено нові мішки для сміття, облаштУвано місця відпочинку" (мовою оригіналу). Ну, що тут скажеш?.. Вміють вони брехати…
Не знаю, хто там яку поросль прибирав, але те, що трішки вирубали очерет біля пляжу - це добре. Але весь той хмиз залишився лежати на місці - ніхто його нікуди не прибирав, а замість скошеного очерету залишились стирчаки, які почали дуже швидко відростати. Ні ходити, ні сидіти на цьому смітнику ніхто не буде. Понаставляли, дійсно, нові мішки для сміття. Здається, тільки біля пляжу їх з десяток. Але, знов-таки, мішки знаходяться аж в самих бур'янах, і люди дуже рідко доносять і кидають в них сміття. Найчастіше я спостерігаю таку картину, коли пляшки, пакетики, недопалки та інше сміття відпочивальники просто кидають в бік очерету, типу - все одно ж подалі від пляжу - в бур'янах його ж не видно.
Також частенько чую від різних людей, які запливають у воду подалі від берега, бо смуга пляжу (якщо його взагалі можна назвати пляжем) дуже вузенька, що буквально в кількох метрах від пляжу вглиб водосховища починаються густі зарості водоростей. Дійсно, водорості за останній рік настільки щільно вкрили дно водосховища, що плавати дорослій людині, не плутаючись в них ногами, вже неможливо. Як відомо, навпроти самого пляжу дно має досить пологий схил і ця смуга тягнеться ледь не на середину водосховища (250-300 м). І це досить зручно для відпочивальників. Було колись... Це було зручно, коли води у водосховищі було набагато менше, і дорослій людині можна було запросто пройтись пішки по дну фактично до середини. Але зараз практично вся ця смуга перетворилась на ліс із водоростей, які щільно вкрили дно. Там, де глибше (трохи в бік від пляжу), водоростей немає, принаймні, вони не чіпляються за ноги тих, хто плаває. А навпроти пляжу - суцільний зелений килим. Дехто із відпочивальників навіть висловлювався, щоб трохи спустили воду на водосховищі, а потім зайти і почистити дно від водоростей. Але крім розмов і пропозицій невідомо кому та матюків в бік місцевої влади (просто так, здригаючи повітря), далі діло не йде. Бо всі чудово розуміють, що все без толку. Ніякі пропозиції та думки людей про облаштування зон відпочинку не враховуються і місцевій владі просто на них наплювати. Ну, дійсно, хто буде спускати воду з водосховища заради того, щоб почистити дно від водоростей і хто це буде робити? А якщо хтось і погодиться, то за це ж треба буде платити гроші. А гроші де? - Правильно! З місцевого бюджету! А бюджет у нас який? - Правильно! Дірявий. Бо гроші в місцевому бюджеті начебто і є, але їх чомусь завжди на все не вистачає...
Я нещодавно узнав, що в будівлі редакції районної газети "Життя Білокуракинщини" робився капітальний ремонт. А районна газета, згідно Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» не так давно перейшла із статусу комунального підприємства, яке, до речі, фінансувалось із районного бюджету, в статус приватного підприємства. Сам Закон про роздержавлення друкованих ЗМІ набрав чинності ще з 1 січня 2016 року, і тому зрозуміло, що як не тягнули з реформуванням місцеві чиновники, але все одно довелось робити газету приватною. Але тут виникає логічне питання: Якщо і так було ясно і зрозуміло, що газета стане приватною, то навіщо було витрачати на ремонт вже фактично приватного підприємства гроші із районного бюджету (а це гроші місцевих платників податків) в сумі згідно Договору підряду – 81 тис. 161 грн. 16 коп.? Невже ці кошти не могли бути витрачені на інші цілі? Якщо газета стала приватною, то вже сама має заробляти собі на існування, в тому числі на оренду та ремонт приміщення. Ну, логічно ж, чи не так? Це вже не говорячи про майно та обладнання редакції, які фактично безоплатно із комунальної власності перейшли в приватні руки. А це вже явні ознаки корупції. Хоча, з огляду на цю «безоплатність», стає зрозумілим, як працює колектив газети і кого саме буде піарити та вихваляти в кожному номері. До речі, про висвітлення діяльності місцевих органів влади теж, як правило, укладаються договори між цими органами влади та редакцією газети, і це також фінансується із місцевого бюджету. Тобто, за гроші місцевих платників податків на сторінках газети вихваляють місцеву владу та брешуть про те, яке у нас гарне і чудове життя на Білокуракинщині і що саме ці місцеві товстопузики роблять все для його покращення…
І таких прикладів безглуздого витрачання бюджетних коштів місцевою владою можна привести безліч. Витрачаються сотні тисяч (або вже і мільйони) гривень на різні ремонти, вдаваний благоустрій територій, будівництво різних майданчиків, вуличних тренажерів і т.д. і т.п. А от елементарно завести на пляж гарного чистого піску і розгорнути його рівненько по-людські – не можуть! Вирубати поросль на пляжі – так, щоб вона більше не росла - не можуть! Сміття, яке накопичилось і гниє в мішках на пляжі – не можуть! Ґрунтову дорогу, яку розгортали бульдозером, а потім після першого гарного дощу її розмило – теж не можуть. Начебто щось і робили – а толку – нуль! Тільки гроші та час витратили. Все, як завжди! Є така народна приказка: «Що ти робила?– Та срала, мазала, варила!» Отак і у нас в громаді. Все робиться як-небудь і що-небудь… Здається, все тільки заради замилювання очей людям та чергового самопіару і самолюбування на сторінках районної газети.
Частіше, мабуть, треба чиновникам різного рангу, в тому числі і місцевим, відвідувати зони відпочинку в селищі Білокуракине, особливо ті, де вони, начебто, доклали зусиль щодо благоустрою. І не просто відвідувати, а спробувати самим там відпочити, наприклад, поплавати на водосховищі або і на нашій річці Білій, де взагалі дорослій людині неможливо плавати, бо води там ледь по пояс і мулу по коліна. А також не завадило б просто поспілкуватись із людьми, жителями громади, взнати їхню думку, пропозиції щодо покращення і благоустрою тієї чи іншої території. Бо сидячі в кабінеті неможливо приймати правильні і адекватні рішення, або ж відпочиваючи на різних морях та курортах по п’ять разів на рік за державний кошт, як це полюбляє робити голова РДА, неможливо зрозуміти простих людей, для яких рідне селище та своя природа набагато ближче і приємніше, ніж далекі моря та курорти.

Глас Народу
Шановний відвідувач, Ви зашли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 3 дней со дня публикации.
^