БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Назад Вперед
Інформація до новини
  • Переглядів: 48
  • Автор: bkportal
  • Дата: 5-12-2017, 22:45
5-12-2017, 22:45

ПРО ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ, ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ІДІОТИЗМ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

Категорія: Публікації / Статті

По селищу Білокуракине на багатьох вулицях місцева влада начебто зробила вуличне освітлення. Але замість нормальних вуличних ліхтарів на більшість стовпів почіпляли звичайні побутові лампочки-економки. Причому потужність цих лампочок мінімальна, судячи по якості освітлення. Що вони освітлюють - не зрозуміло. Бо дороги ввечері та вночі все одно не видно ні пішоходам, ні водіям автотранспорту. Просто десь вгорі на стовпі ледь світиться лампочка, а толку від неї - нуль.
Зрозуміло, що електроенергію треба економити. Заради цього і замінили більшість лампочок на стовпах на більш економні. Але який сенс такого вуличного освітлення, якщо від нього майже немає ніякого світла?
Крім того, можливо не всі білокуракинці знають, але після опівночі світло на більшості стовпах на вулицях селища повністю вимикається. Це також робиться заради економії. Хоча ліхтарі світяться на деяких магазинах або адмінбудівлях. Але цього явно недостатньо. Вийдіть на вулицю після опівночі в хмарну безмісячну ніч і ви взагалі нічого не зможете розгледіти. Пішоходам рухатись по вулицям доведеться хіба що навпомацки. До речі, на деяких вулицях є відкриті каналізаційні чи водопровідні люки. І в них можна запросто провалитись, особливо в темний час доби, якщо ходити по малознайомим вулицям, де не все знаєш і не все пам'ятаєш.
Звісно, можна казати про те, що у нас в Луганській області є проблеми із виробництвом електрики та електропостачанням, і добре вже те, що є хоч яке-небудь освітлення на вулицях селища. Але ж таке освітлення вулиць є звичайним окозамилюванням з боку місцевої влади, бо фактично освітлення немає. Зрозуміло, що керівництво і району, і громади не ходять на роботу пішки вулицями селища, а їздять на автівках. Тому їм глибоко "фіолєтово", чи є те освітлення, чи немає. По калюжах вони не ходять, ноги на дорожніх колдойобинах не викручують,  грязюку ногами не місять. І хоча начебто поробили алейки на деяких вулицях селища, все одно в дощову погоду і грязюки вдосталь, і калюжі чомусь на них стоять. А люди, які йдуть ввечері з роботи, коли вже темно на вулиці, пізнають всі принади пішоходів. І це ще не було у нас великих снігопадів та ожеледиці. Але ж погода мінлива і зима ще попереду, все це чекає білокуракинців.
Інформація до новини
  • Переглядів: 29
  • Автор: bkportal
  • Дата: 4-12-2017, 12:34
4-12-2017, 12:34

ПРО ВІЗАЖИСТОК, МАНІКЮРНИЦЬ ТА РОБОТУ В БІЛОКУРАКИНЕ

Категорія: Публікації / Статті

Манікюри у сучасних жінок
Скільки вже у нас в Білокуракине розвелось різних манікюрно-педікюрних кабінетів, візажистів, косметологів та різних нарощувань нігтів та покривання гель-лаком? І, здається, що цих кабінетів з кожним днем стає все більше. До чого така тенденція? Навіть дівчата із вищою освітою, які мають диплом вчителя чи економіста, юриста, бухгалтера все одно не працюють за спеціальністю, а вирішують відкрити власний косметологічний кабінет і без особливого напрягу "рубати бабло". Благо, що попит на такі послуги у нас в Білокуракине є, як видно. Бо вже з наймолодших класів дівчата починають фарбуватись, робити манікюри та хочуть бути моделями.
Зрозуміло, що кожен обирає найлегший шлях. От і виходить, що дівчатам легше навчитись фарбуватись та робити манікюри, аніж працювати на якійсь відповідальній роботі. Бо ніхто не хоче ні відповідальності, ні особливого "напрягу" та заморочок на роботі. Звісно, що прибиральницею чи санітаркою в лікарню, чи різно робочою замітати вулиці і т.п. працювати теж особливого бажання в молодих дівчат немає.
Набагато простіше просто вигідно вийти заміж і нічого не роботи. А щоб не бути нічим не зайнятою, відкривають власний бізнес - кабінети манікюрниць-візажисток.
Пам'ятаю, як я запитав в однієї із випускниць БЗОШ №1, на кого вона планує поступити вчитись, і вона відповіла: "На візажиста". Запитую: "А чому саме на візажиста?" Вона й каже: "Та у мене всі подруги на візажисток збираються вчитись!" Ось така жіноча логіка: як усі - так і я!
А те, що цих візажисток та манікюрниць розвелось вже стільки, що плюнути ніде, то це нічого. Бо є попит, а значить, має бути і пропозиція. Закон ринку.
На відеоканалі Луганської обласної служби зайнятості на сайті YouTube постійно додаються відео-резюме різних людей, що шукають роботу. Кого тільки немає серед безробітних - і вчителі, і економісти, і бухгалтери, і інженери, і програмісти, і телеведучі, навіть співачка!!! Іноді бувають досить чудні резюме, де наївні люди шукають роботу з освітою "секретар-референт" чи "оператор комп'ютерного набору" і навичками роботи "вмію працювати на комп'ютері" та "знаю Word та Excel". Та з такими "вміннями" та "навичками" у нас 99% безробітних, принаймні, серед молодих людей. Можливо, вміння працювати за комп'ютером є проблемою для тих людей, кому за 50, але, якщо вони до цих пір не навчились, то вже і не навчаться. А для молоді це звичні уміння та навички. Більшість все ж таки досить добре знає сучасну офісну техніку та гаджети. Тому, я вважаю, навіть немає сенсу хизуватись цим перед потенційним роботодавцем.
Інформація до новини
  • Переглядів: 161
  • Автор: bkportal
  • Дата: 28-11-2017, 23:30
28-11-2017, 23:30

КАЖУТЬ... ПРО БІЛОКУРАКИНСЬКУ РАЙОННУ ЛІКАРНЮ ТА МІСЦЕВУ ВЛАДУ

Категорія: Публікації / Статті

Кажуть, що ремонт, який триває в Білокуракинській районній лікарні, і весь той розгардіяж, що є зараз, буде тривати ще довго... Спочатку підрядники обіцяли впоратись до 1 грудня. Потім почали обіцяти закінчити ремонтні роботи до Нового 2018 року. А тепер вони навіть і не обіцяють. Бо самі не знають, коли все закінчать. Хоча справа не тільки у підрядниках. Справа в ідіотах при владі та недолугих керівниках на місцях. Підрядники звинувачують замовників в тому, що ті їм не своєчасно і не в повному обсязі виплачують гроші за роботу, а замовники - керівництво лікарні - киває в бік місцевої влади, мовляв, за гроші треба питати у них, бо хто, як не місцева влада, розпоряджається бюджетними грішми.
Постійні ремонти в районній лікарні – це вже свого роду бізнес для місцевих владних князьків. Якщо медики заробляють на медичних послугах, більшість із яких, до речі, вже стали платними офіційно, то місцева влада заробляє на відкатах та розбазарюванні бюджетних грошей, які «втихаря» діляться між «своїми» та розфасовуються по кишеням або рахункам зацікавлених осіб. А цей перелік зацікавлених осіб досить довгий – від простих робочих, які завжди прагнуть щось вкрасти та заникати з місця роботи, до керівників районного рівня. Хоча, можливо, щось перепадає і в область. Бо щоб все було «шито-крито», треба і з ними ділитись… Схема всім давно відома.
Кажуть, що колишній головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Хамчич, який свого часу прибув у наш район із Луганська (який, до речі, вже був окупований хуйлопутінськими вояками) за сприяння нинішнього голови РДА Іванюченка, і докерувався лікарнею до того, що кілька мільйонів бюджетних гривень безслідно зникло, а лікарня перетворилась на постійний будівельний майданчик, зараз знаходиться в м. Київ. На нього завели кілька кримінальних справ, одна з яких – державна зрада. Тобто, це те ж саме, в чому звинувачують і колишнього народного депутата від Партії регіонів та колишнього керівника Луганської області Єфремова О.С. Плюс інші обвинувачення - в розкраданні майна в особливо великих розмірах, зловживання службовим положенням і т.п. І це при тому, що призначався Хамчич за часів нової порошенківської влади, а не регіоналів. По суті, одного крадія і злодія, депутата райради, керівника фракції регіоналів і голови бюджетного комітету – головного лікаря Медіна О.О. – вигнали з лікарні, також відкривши на нього кримінальні справи, а потім взяли на його місце іншого крадія і злодюжку – Хамчича, який, не зважаючи на свій відносно молодий вік, спромігся за досить короткий проміжок часу на посаді головного лікаря накоїти стільки лиха та вкрасти стільки грошей, що він навіть переплюнув свого попередника за темпами крадіжок та розвалювання лікарні.
Інформація до новини
  • Переглядів: 143
  • Автор: bkportal
  • Дата: 25-11-2017, 19:00
25-11-2017, 19:00

КАЖУТЬ... ПРО ЗАРПЛАТИ ТА ПЕНСІЇ В БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ РАЙОНІ

Категорія: Публікації / Статті

українські гривні, купюри, товстосуми, білокуракинські товстопузики
Кажуть, що керівник Білокуракинського відділення "Агротона" Баранов О.В. (він же - депутат районної ради) нарахував собі премію за результатами діяльності підприємства за 2017 рік в розмірі 600 тис. грн.
Цікаво, яку премію отримують на інших сільгосппідприємствах району або в бюджетних організаціях? Наприклад, вчителі чи лікарі?
До речі, головний хірург Білокуракинської районної лікарні Лісовий Р.В. отримує за кожну проведену операцію додатково до зарплати 2 000 грн. Якщо вірити статистиці, то за рік він проводить близько 300 операцій. В результаті, він за рік отримує лише за операції близько 600 тис. грн. Мало це чи багато? Ну, все, звісно, відносно... Якщо врахувати, що ще є офіційна зарплата та "неофіційні" доходи, то такі люди явно не бідують.
А знаєте, яка пенсія у колишнього голови Білокуракинського районного суду Баранова С.Б.?! (не плутайте його з головою "Агротона"). А пенсія у нього, кажуть, близько 80 тис. грн. на місяць. Плюс усі пільги від держави, згідно яким він має право кілька разів на рік безкоштовно іздити на курорти, лікуватись, відпочивати і т.д.
А тепер згадайте, яка зарплата у вас. І яка пенсія у ваших батьків. І порівняйте! Скільки гривень додали до зарплати вам чи до пенсії батьків в жовтні цього року? 50 грн.? 100 грн.? Ну, може навіть 500 грн.? А скільки тисяч додали районним товстопузикам? Ото ж бо...

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 118
  • Автор: bkportal
  • Дата: 24-11-2017, 00:11
24-11-2017, 00:11

ПРО ПЕНСІЙНИХ ТУРИСТІВ, ЖИТЛО ТА ГРОШІ АБО ХТО КОГО ГОДУЄ?

Категорія: Публікації / Статті

Кажуть, в Луганську після втечі Плотницького в Росію припинили працювати всі відділення банків. Банкомати не видають гроші (рублі), бо вони закінчились. Кажуть, що Плотницький прихопив чималу частину грошенят із собою. Тепер всі пенсіонери із луГандонії, які встигли переоформити собі пенсії на підконтрольній українській владі території, навалом хлинули через лінію розмежування, щоб знімати готівкові гроші - гривні - в банкоматах. Взагалі-то, вони це робили і раніше, причому отримували пенсію і по той бік - в російських рублях, і до нас приїздили, щоб отримати українську пенсію в гривнях. Навіть шикували, маючи дві пенсії. Причому, як не дивно, але їм також зробили перерахунок пенсії з жовтня 2017 року у зв'язку з пенсійною реформою в Україні. Дехто із луГандонівських пенсіонерів тепер має пенсію в 5-7 тисяч грн. (або і більше), бо більшість із них працювали в місті, і, відповідно, мали більші зарплати порівняно із селянами. Тепер у них і пенсії більші, ніж у селян.
Багато таких пенсіонерів-туристів приїздить і в Білокуракине. Автобуси, які щодня курсують зі Станиці-Луганської в Білокуракине майже ніколи не бувають порожніми. Часто на вулицях Білокуракиного можна бачити цих пихатих розряджених пенсіонерів-містян, які говорять кацапською мовою зі своїм луГандонівським акцентом. Іноді вони проходять мимо, навіть не помічаючи перед собою інших. Ці пихаті бабусі в 2014 році кликали хуйлапутіна в Україну, виходили і кричали на антимайданах "путін прійді!", блокували дороги українським військовим, а тепер щомісяця спокійно приїздять на таку ненависну їм українську територію, де живуть «бєндеровци» і «каратєлі» і отримують тут свою пенсію.
Звісно, не всі пенсіонери там такі. Є і нормальні - українці, які волею долі залишились на тій території, бо народились там або прожили більшу частину свого життя, працювали на заводах, фабриках, шахтах, будували краще майбутнє для себе та своїх нащадків. А вийшовши на пенсію, раптом опинились в окупації, коли ворог з московії знову прийшов на цю українську територію і почав встановлювати свої порядки.
Але більшість все ж таки - це пенсіонери, які зомбовані російської пропагандою, і які люто ненавидять усе українське. Крім, хіба що, українських гривень та продуктів, які вони намагаються скупити якомога більше при кожному відвідуванні української території, бо там - в їх рідній луГандонії - ціни набагато більші.
Згадайте, як ще до московсько-української війни, коли ця територія ще не була окупована і підконтрольна москальським оркам, їздив приміський дизель-поїзд Родакове-Лантратівка, і багато хто із білокуракинців виходив до потяга продавати свою сільгосппродукцію, вирощену на власних городах та господарствах. А з потяга виплигували пенсіонери-містяни та скуповували все, що могли, причому часто занижуючи ціну. Іноді навіть доводилось бачити, як ці міські пенсіонери ледь не бились один з одним за якийсь продукт (картоплю, цибулю, моркву, часник, яйця і т.п.) намагаючись купити першими. Звісно, більшість з них не купували для власного споживання, а задля перепродажу на ринках Луганська, Алчевська та інших міст півдня Луганської області, де ціни на сільгосппродукцію, як правило, набагато вищі, ніж в сільській  місцевості.
Інформація до новини
  • Переглядів: 52
  • Автор: bkportal
  • Дата: 22-11-2017, 21:22
22-11-2017, 21:22

ПРО СВЯЗЬ, ЭЛЕКТРИЧЕСТВО, РАЗБОРКИ В ЛУГАНДОНИИ И УКРАИНСКУЮ ВЛАСТЬ

Категорія: Публікації / Статті

В Белокуракино в последние дни у многих стал пропадать Интернет. Причем независимо от провайдера. И в «Укртелекома», и в «Супернета» связь стала пропадать. Иногда появится, а потом опять пропадает. Говорят, что эти перебои связаны с погодными условиями. Не успел первый снег выпасть в Белокуракино, как начались проблемы со связью. Ещё и мобильная связь «Vodafone» стала тупить постоянно. И надумали ж в такое время оборудование менять (смс-ка всем пришла, наверное?)
А еще, говорят, начались перебои с электричеством. В Белокуракино пока что не ощутимо, но в Старобельском районе многие села были отключены. РЭСовцы во всём винят погоду и невозможность выезжать на ликвидацию последствий аварийных ситуаций из-за отсутствия денег и даже бензина для автомобилей. Дожились, называется... Хотя, помнится, еще весной 2017 года, когда Счастьенскую ГРЕС отключили от поставок электроэнергии в луГандонию, руководство электростанции заявило, что задолженность за поставленную туда электроэнергию на момент отключения составила около 1,9 млрд. грн. (!!!) Причем, поставки электричества совершались по договорённости между украинской властью и самопровозглашенной властью луГандонии (Плотницким). По сути, как заявило руководство ТЕС, украинская власть спонсировала террористов ЛНР, а вместо этого перед электростанцией росли долги. И только когда уже реально не за что было покупать уголь, поставки электроэнергии в ЛНР прекратились. Но долги при этом остались. Энергетикам пришлось на всём экономить - на зарплате работников, топливе для машин, на оборудовании, на ремонтных работах и т.д.
Інформація до новини
  • Переглядів: 122
  • Автор: bkportal
  • Дата: 13-11-2017, 17:16
13-11-2017, 17:16

ВБИВЦІ ПОРУЧ З НАМИ...

Категорія: Публікації / Статті

Снайпер, фото
Знаєте, які підрозділи військових найжахливіші в нинішній війні між Україною та Росією? Хто найбільше вбиває людей? Артилерія, кулеметники, мінометники? Диверсійні групи? Ні...
Найжахливіше те, що в селищі Білокуракине по вулицям спокійно ходять ці військові, іноді навіть зі зброєю... Просто про це ніхто не знає. Майже ніхто... Це люди, які вбили по кілька десятків людей. Причому, якщо артилеристи чи мінометники часто вбивають ворогів, навіть не бачачи своїх жертв в обличчя, ці вояки своїх жертв бачать, як на долоні. Так! Це снайпери. На вигляд - вони звичайні люди, без якихось особливих якостей чи ознак. Але, коли думаєш і розумієш, що ці люди вбили по 30-40-50 і більше людей - це насторожує, дещо лякає і викликає занепокоєння. Бо хто знає, що у них із психікою, з мисленням і розумінням сенсу життя. По-суті, вони - вбивці, які вбили десятки людей, нехай навіть і з протилежного боку війни. Усвідомлюєте? Коли одна людина - снайпер, вбиває 50 інших людей? Причому більшість із цих убитих - теж колишні громадяни України, частина яких просто із-за недолугості мислення, а хтось із-за елементарного жебрацького існування пішов на війну заробляти гроші. Зрозуміло, що не від хорошого життя пішли вони воювати та вбивати інших людей. З українського боку більшість теж пішли воювати не від почуття патріотизму, а саме заради грошей. Бо якщо платять премію за підбитий танк чи якусь іншу одиницю техніки, то так само платять і за вбитого снайпером ворога. Отак просто - один вбитий - і плюс надбавка до зарплати снайперу...
Деякі з цих снайперів вже пішли на дембель. І ходять вони вулицями Білокуракине... Поруч з нами...

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 35
  • Автор: bkportal
  • Дата: 13-11-2017, 15:00
13-11-2017, 15:00

ПРО БОЛЬШИЕ ЗАПРОСЫ, ВЗАИМОПОНИМАНИЕ И ОДИНОЧЕСТВО...

Категорія: Публікації / Статті

Вот девушки с ребёнком ищут себе парней, хотят, чтобы они были хорошими мужьями и папами для её ребёнка. Но возникает вопрос: а куда делся родной папа ребёнка? Если он её бросил, то почему? Если она его бросила, то почему? Банальное "не сошлись характерами" - это не ответ. Всегда есть какая-то конкретная причина. В наше время чаще всего - это причина материальная. Слишком большие запросы у нынешних девушек. Часто они требуют от мужа намного больше, чем он может зарабатывать. При этом я часто наблюдаю такую картину, когда девушка, даже получив высшее образование (обычно благодаря купленному за счет родителей диплому), выйдя замуж, не особо-то и спешит устраиваться на работу. Даже если парень женился на ней не по "залёту" (что чаще всего и бывает), а по любви (что бывает очень-очень редко!), то девушка (уже в качестве жены) предпочитает просто родить ребёнка, а потом как минимум 3 года сидеть в декретном отпуске (а иногда и 6 лет, и больше), ничего не зарабатывая и надеясь только на мужа. Конечно, ребёнка нужно воспитывать, заниматься с ним. Но надо ведь понимать и мужа, что ему приходится не легко содержать семью. И хорошо, если есть родители (бабушки, дедушки), которые могут хоть чем-то помочь - и материально, и в воспитании ребёнка. Но не всегда так бывает. И обычно уже в первые 3 года (а иногда и раньше) супружеской жизни любовь заканчивается, начинаются обычные серые семейные будни. И вот эти будни с кучей материальных проблем обычно и не выдерживают молодые семейные пары.
В нашем поселке найти работу не просто, как, впрочем, и по всей Украине в сельской местности. Если в городах и есть работа, то там, как правило, всё упирается в жильё - негде жить (купить сразу невозможно), а если снимать жильё - то вся зарплата будет уходить на оплату и содержание этого жилья. Получается - жить не за что. Хорошо, если есть связи, богатые родственники или друзья, которые могут чем-то помочь и в городе. Но в большинстве случаев - это порочный круг. Нет работы - нет зарплаты. Есть работа - нет жилья. Есть жильё и работа, но слишком маленькая зарплата, чтобы всё оплачивать и нормально жить. И так - всё время!
Інформація до новини
  • Переглядів: 44
  • Автор: bkportal
  • Дата: 10-11-2017, 21:07
10-11-2017, 21:07

ПРО СЕЧУ, ГАВНЯШКИ ТА БІЛОКУРАКИНСЬКУ РАЙОННУ ЛІКАРНЮ! ТАКЕ КІНО ТРЕБА БАЧИТИ!!!

Категорія: Публікації / Статті

Прочитав статтю про аналізи сечі, що робить лабораторія Білокуракинської районної лікарні. winked Цілком згоден з усім, що там написано. І навіть підтверджую коментар пані Давидової. Пам'ятаю, як я сам колись здавав аналізи за направленням терапевта. Здавав я їх при першому прийманні лікарем. Але за результатами мені сказали прийти пізніше. Та коли вже через пару днів я прийшов у лабораторію, і запитав про результати аналізів, то їх мені так і не змогли знайти. При черговому відвідуванні терапевта я так і сказав лікарю, що результатів моїх аналізів в лабораторії чомусь не знайшли, сказали, що вони можуть бути вже у кабінеті терапевта. Але лікарка мімічно вилаялась, сказала, що вони там за ідіоти, якусь х.йню мелять (образно висловлюючись, звичайно), і що ніяких результатів у неї немає. Вона знову виписала мені направлення на аналізи, і мені знову довелось їх всі здавати, і сечу,  і кров.
Щодо нинішньої ситуації із тим, що в районній лікарні йдуть ремонтні роботи, які створюють незручності медперсоналу та всім відвідувачам лікарні, то це все зрозуміло. Наскільки я пам'ятаю, ремонтні роботи в лікарні були завжди. Весь час там щось ламають, будують, потім знову ламають... На те вона і лікарня - бюджетна організація, щоб можна було на ній гроші заробляти. Це бездонне дно для бюджетних коштів, які можна списувати постійно на ремонти та переобладнання для лікарні.
Але ж ситуація із сечею, яка стоїть без фактичного догляду і, по суті, не представляє ніякої матеріальної цінності - це комедія. Взяли б ще гавняшок в баночках виставили на загальний огляд, щоб усі ходили і любувались. А раптом, хтось ще захоче в них поколупатись... а потім по стінам розмазати... А що?! Різні люди бувають... lol А потім всім відомий оператор прийде, зніме все це на відео, потім зал'є його на Ютуб і розмістить на сайті "Білокуракинський портал". Ото кіно буде! Такого на Ютубі точно немає!!! І піде слава на всю Україну про Білокуракинську районну лікарню та лабораторію разом з людськими аналізами - сечею та  гавняшками... Уявляєте?!! Таке кіно треба бачити! Оскара мені давайте, Оскара!!!! lol

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 35
  • Автор: bkportal
  • Дата: 10-11-2017, 19:51
10-11-2017, 19:51

ПРО НЕСПРАВЕДЛИВУ ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ, ЗНИЩЕННЯ ЛЮДЕЙ ТА ПИТАННЯ ЧАСУ

Категорія: Публікації / Статті

Почув нещодавно на вулиці в Білокуракине розмову двох літніх людей. Одна з них - жінка, колишня вчителька, жалілась іншому чоловікові, що їй в останньому місяці (у зв'язку із пенсійною реформою) додали лише 200 грн. до пенсії. В той час, як її колезі - іншій вчительці, додали 1800 грн. При цьому вони пропрацювали в школі однакову кількість років, тобто мають однаковий стаж, і під час роботи мали практично одні і ті ж години, читали один і той самий предмет. Тобто, і зарплата була однаковою, і стаж роботи такий самий... Але... Чомусь колега отримала добавку до пенсії 1800 грн., а вона - лише 200 грн. Жінка сильно образилась і весь час співчутливо запитувала в чоловіка: "Ну де ж справедливість?!! Де?.." І дійсно, справедливості, як видно, немає.
Нинішня пенсійна реформа, як вже стає зрозуміло для більшості громадян України, якраз і спрямована саме на те, щоб остаточно посіяти в людях зневіру в справедливість, законність та порядок в цій країні. Люди починають ображатися не лише на державу, яка їх так нахабно «кинула», але і на один одного, бо звичайно, якщо хтось отримує більшу пенсію, а хтось за таку ж саму роботу - набагато меншу пенсію, то виникає відчуття несправедливості, заздрості і образи. І це лише щодо пенсій. А уявіть, яка несправедливість існує в розмірах зарплати, коли деякі державні чиновники отримують зарплату в сотні тисяч гривень (іноді більше мільйона на місяць), а інші трішки більше від мінімальної зарплати в 3200 грн. Це різниця в оплаті праці в кількасот разів викликає не просто обурення людей, але і бажання помсти, викликає навіть ненависть до держави, яка так несправедливо (в особі представників влади) обходиться зі своїми громадянами.
Якщо згадати історію, то на думку приходить аналогія із початком минулого ХХ-го століття, коли народні маси в Російській імперії теж мали незадоволення правлінням царя та його оточенням. В результаті всі ці невдоволення призвели спочатку до революції 1905-1907 рр, потім до лютневої революції 1917 року (коли царя було скинуто), а потім до влади прийшли більшовики (пізніше - комуністи) на чолі із Леніним. Чим все це закінчилось - показала історія. Які були жертви, голодомори, війни і руйнування - теж всім відомо...
І ось вже на початку ХХІ століття щось дуже схоже відбувається вже в самій Україні. Спочатку Помаранчева революція 2004 року, коли до влади прийшов В.Ющенко. Потім ця влада, начебто безкровно і мирно була замінена кишеньковою промосковською владою В.Медведчука - В.Януковича та їхніми бандформуваннями по всій країні. Але протест і невдоволення українського народу виявився сильнішим за таку владу, в результаті на Майдані в Києві відбулась Революція Гідності за безпосередньої участі та підтримки проукраїнських націоналістичних сил на чолі із ВО "Свобода". Потім напад Росії на Україну і окупація української території - Криму та Донбасу. Напад сусідньої країни на економічно слабку і напівзруйновану із середини Україну - зайве підтвердження справжнього ставлення російської влади до незалежності і суверенітету іншої держави та справжня імперська суть Російської держави.
Назад Вперед
^