БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17    15.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №18
22.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №19    29.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №20


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Назад Вперед
Інформація до новини
  • Переглядів: 66
  • Автор: bkportal
  • Дата: 22-09-2018, 23:53
22-09-2018, 23:53

ТАК КАЖУТЬ В БІЛОКУРАКИНЕ... АБО ХТО ТАКИЙ «ГЛАС НАРОДУ»?

Категорія: Публікації / Статті

Кажуть, що автору, який постійно пише критичні статті на сайт "Білокуракинський портал" та різні білокуракинські спільноти в соц.мержах під псевдо "Глас Народу" вчителі в школі за твори з української (а також російської) мови та літератури постійно ставили то «двійки», то «трійки» (максимум). А тепер він їм мстить, коли пише свої статті в Інтернеті. Та ще й як пише! Тепер деякі вчителі читають і захоплюються! Правда, деякі з них після цього хапаються то за серце, то за голову... А коли стало відомо, що його вчителькою з української мови та літератури була Сірик Світлана Миколаївна (дружина «довічного мера» нашого селища), то тепер взагалі зрозуміло, чому в нього статті саме такого - досить жорсткого і відверто-правдивого змісту!..
А от що стосується голови РДА Іванюченка, то тут теж спливла досить цікава інформація. Виявляється, що автор із псевдо "Глас Народу" колись працював на прополці соняшника на полях підприємства, яке мало назву "Хімсервіс" (контора знаходилась на території колишньої "Сільгосптехніки"), начальником (а фактично власником) якого тоді був нинішній голова райдержадміністрації Іванюченко С.І. І, кажуть, що якраз Іванюченко тоді дуже жорстоко "кинув" усіх найманих працівників - недоплатив їм за прополку соняшника на своїх полях... Замість обіцяних 120 кг насіння соняшника та 30 кг зерновідходів за кожен прополений гектар він видав лише 100 кг соняшника (менше на 20 кг) та 20 кг зерновідходів (менше на 10 кг) - з кожного прополеного гектара. А того спекотного літа - 2002 року - цей самий "Глас Народу" сам прополов 5 га посівів соняшника. В результаті вийшло, що пан Іванюченко лише тільки його "кинув" на 100 кг насіння та 50 кг зерновідходів. А це по тодішнім цінам була майже одна місячна зарплата. І таких «кинутих» Іванюченком працівників тоді було майже три десятки людей, які також недоотримали свої обіцяні кілограми насіння та зерновідходів. Бо гроші тоді взагалі за роботу не платили, а все робилось бартером (оплачувалось товаром – зерном та відходами) і з приховуванням реальних виплат та доходів, щоб не платити податки. Ось так багато хто і збагачувався у нас в районі за рахунок інших…

Мітки до статті: кажуть, Білокуракине, Іванюченко, Сірик, Глас, народу

Інформація до новини
  • Переглядів: 80
  • Автор: bkportal
  • Дата: 22-09-2018, 22:00
22-09-2018, 22:00

ПРО ПРАВДУ, СТРАХ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ІСНУВАННЯ

Категорія: Публікації / Статті

Зустрічаю на святкуванні Дня селища одного свого старого знайомого. Він "трішки" випивший, але явно шукає, де б ще добавити... І ось тут він кличе мене до себе, пропонує сісти за столик в "Івушці". Потім починає розпитувати: що я? як я? чим займаюсь? Кажу йому, що у мене все нормально... Намагаюсь пожартувати: «Поки що живий... – кажу. - Ще не пристрелили...» І тут він починає говорити, що він мене поважає: за Фейсбук, за новини, за правду, за все, що я роблю в районі... і т.д. і т.п. Ну, я йому мовчки киваю, бо розумію, що це все звичайний «п'яний базар», про який він вже завтра ж і забуде. Але тут його раптом щось "клине" і він починає говорити і дорікати мені: чому я себе так, типу, нахабно поводжу? Мовляв, навіщо я так одягаюсь? Чому я так ходжу? Чому так розмовляю? і т.п. Взагалі, чому я не такий, як всі? Я спочатку толком навіть не второпав, про що саме він намагався мені сказати. А потім зрозумів з його таких собі незрозумілих натяків, що люди, від яких він чув різні чутки про мене, висловлювали якісь свої страхи, негативні емоції чи образи на мою адресу. В результаті, у них (як, мабуть, і в мого знайомого) сформувалося до мене досить негативне ставлення. 
У людей всередині сидить якийсь острах чи пересторога щодо мене... А смисл тут дуже простий - всі бояться правди - побачити, почути, дізнатись... Правда - це страшна сила! І саме правди бояться люди, зокрема ті, хто звикли самі говорити брехню, а також чути цю брехню від інших, і навіть вірити в неї. Бо іноді в житті так легше - вірити в брехню і навіть не намагатись дізнатись правди, подивитись в очі правді, якою б вона жорстокою і важкою не була...
Крім того, мій старий знайомий лише в кількох своїх фразах висловив своє справжнє ставлення, свої думки по відношенню до мене і до того, що я роблю. Хоча коли він зустрічає мене, будучи тверезим, він ніколи нічого подібного мені не каже. А ось тут його язик раптом розв'язався. Бо, як кажуть, що у тверезого на умі - те у п'яного на язиці. І страх у п'яного теж кудись зникає. І це можна помітити у багатьох, хто, прийнявши на груди, відразу ж стає сміливішим та нахабнішим. Поки не отримає по голові, - звісно, якщо його сміливість раптом почне бити через край.
Іноді люди, коли бачать мене, просто намагаються обійти стороною або ховають свої очі... Мабуть тому, що чудово знають, що я про них теж дещо знаю... Чи то їм соромно, чи то якось важко усвідомлювати, що те, що вони намагаються приховати, вже відомо комусь іншому, чи, можливо, ще щось особисте... Але все одно чогось бояться, відвертаються, ховаються...
Інформація до новини
  • Переглядів: 77
  • Автор: bkportal
  • Дата: 15-09-2018, 19:12
15-09-2018, 19:12

ПРО «ТІНЬ СОНЦЯ», ЛАБУХІВ ТА ПУСТІ ОБІЦЯНКИ

Категорія: Публікації / Статті

Гурт Тінь сонця та Сергій Василюк
Мало хто знає, що на День селища Білокуракине відділ Культури Білокуракинської РДА збирався запросити з концертом відомий український рок-гурт  «Тінь сонця» (соліст Сергій Василюк). Принаймні, про це йшла мова. І за сприяння голови Білокуракинської районної організації ВО «Свобода» Руслана Супруна сам Сергій Василюк вже навіть погодився приїхати зі своїм гуртом в Білокуракине на День селища. Але раптом керівництво району чи то передумало, чи то, можливо, лише зробило вигляд, що хотіли запросити відомих українських музикантів, але в решті решт остаточного рішення про запрошення гурту «Тінь Сонця» так і не було прийнято. 
Музиканти весь час знаходяться на гастролях і досить часто відвідують Луганську область. Вони вже були раніше з концертами в Сєверодонецьку, Сватовому, Старобільську, Новопскові, Щасті та інших містах і селищах Луганщини. Але в Білокуракине так жодного разу і не приїздили. Коли білокуракинські свободівці запитали у Сергія Василюка, чому він з гуртом «Тінь Сонця» досі ще не приїздив в Білокуракине, той відповів: «Так не запрошують! А якби запросили, то звичайно б приїхали!»
Ось і найближчим часом гурт «Тінь Сонця» знову буде давати концерти в деяких містах Луганської області, зокрема, в Сватовому (21 вересня), Рубіжному (22 вересня), Щастя (23 вересня). А потім у них розпочинається всеукраїнський тур на підтримку нового альбому «Зачарований світ», який розпочнеться 2 листопада концертом в м. Кривий Ріг.
До речі, деякі білокуракинці вже бували на концертах гурту «Тінь Сонця», які їм дуже сподобались та справили на них яскраве враження. Але все ніяк не діждуться концерту музикантів в своєму рідному Білокуракиному.
В Білокуракине перенесли (вже вкотре) святкування Дня селища з 15 на 22 вересня. Скоріше за все, вся святкова програма буде складатися (як завжди) із виступів місцевих аматорів сцени. А це, якщо чесно, вже мало кому цікаво в Білокуракине. Білокуракинці хотіли б бачити на святковій сцені хоч якихось відомих артистів, тим більше, що зараз в епоху Інтернету та великих можливостей вже багато хто міг побувати на різних святкових заходах, в т.ч. і на концертах відомих зірок української сцени в різних містах України. Публіка стала більш вибагливою і вибірковою щодо музичних уподобань. Вже важко здивувати когось звичайним, навіть дуже талановитим виступом зі сцени. Потрібно яскраве шоу, видовище, якісь нові сучасні розваги і т.п. Тим більше, що такі святкові заходи в основному полюбляє відвідувати більш молоде покоління – діти, підлітки, молодь.

Інформація до новини
  • Переглядів: 72
  • Автор: bkportal
  • Дата: 14-09-2018, 23:08
14-09-2018, 23:08

ПРО ПОЖЕЖУ В СТЕПУ, НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ ТА БЕЗКАРНІСТЬ АБО КОМУ МІСЦЕ НА СМІТТЄЗВАЛИЩІ. ШОКУЮЧА ПРАВДА!!!

Категорія: Публікації / Статті

Виявляться, що наслідки пожежі, яка сталась неподалік Білокуракине 11-12 вересня, набагато жахливіші, ніж це здавалось спочатку. Територія степу, яка вигоріла, складає за дуже приблизними підрахунками близько 130-140 га. Також частково або повністю вигоріли дерева в різних лісосмугах навкруги цієї вигорілої території. Джерело вогню - центральне сміттєзвалище селища Білокуракине, де постійно горить сміття. Почалось горіння степу (за свідченнями людей, які це бачили) після того, як техніка "Комунсервісу" (або селищної ради) почала відгортати сміття далі в ярки. В результаті вогонь з палаючого сміття перекинувся на суху траву поблизу лісосмуги. І далі вогонь пішов вздовж лісосмуги по степу в різні боки, випалюючи суху траву. Все це відбувалось ще 11 вересня, але ні пожежники, ні працівники "Комунсервісу" нічого не робили, щоб загасити вогонь, який поступово розповсюджувався і охопив велику територію. Вже наступного дня - 12 вересня - приїхали пожежники, працівники лісництва та ті ж самі «комунальщики» і почали гасити палаючий вогонь, який рухався в бік селища Білокуракине (до соснового лісу). Близько 16.00 години вогонь зупинився. Але в основному завдяки лісосмугам, які виявились природною огорожею для вогню. Хоча при цьому частина дерев вигоріла. Також вогонь зупинився біля поля із соняшником, яке було оборане і це не дало змоги вогню рухатись далі.
В одному з ярів на цій ділянці степу постійно гніздяться сови та степові хижі птиці (сокіл, яструб). Але тепер їх там, скоріше за все, більше не буде...
Також перед цією пожежею, за кілька днів раніше, по інший бік дороги на Бунчуківку, де було поле пшениці, випалювали стерню (залишки скошеної пшениці). При цьому вигоріла вся трава в лісосмузі біля самої дороги, а дерева – тополі – також сильно обгоріли, хоча і не вигоріли повністю, бо ще стоять зеленими. Поле з випаленою стернею швидко переорали, і зараз воно виглядає досить чисто. Кажуть, що все це робилось спеціально. Поле випалювали, щоб здобрити ґрунт попелом, а дерева – щоб вони від вогню загинули, і був привід вже наступного року їх вирубувати. Бо недарма ж зараз йде повальна агітація за використання альтернативних джерел для опалення будівель, встановлення твердопаливних котлів для використання дров. От і докладають зусиль, щоб перетворити захисні лісосмуги на майбутні дрова. Тим більше, якщо це тополі, які, на думку місцевої влади, є шкідливими для навколишнього середовища та людей, бо тополиний пух у багатьох викликає алергію. Бо по самому селищу Білокуракине майже не залишилось, якщо не рахувати парку Т. Шевченка та деяких ділянок вулиці Центральної в Білокуракине. До речі, не так давно вирубали величезні (люди кажуть – вікові) тополі по вулиці Підгірній під приводом будівництва там дитячого майданчику.
Якщо згадати, хто у нас в районі із представників влади найбільше ратує та агітує за встановлення твердопаливних котлів та використання дров в якості основного палива, то стає зрозумілим, кому це вигідно.
Також зрозуміло, як безвідповідально ставляться до своєї роботи працівники «Комунсервісу», начальником якого є Дзюба О.М., хоча всім відомо, що фактично керує цим комунальним підприємством пан мер Сірик С.І. Бо саме за вказівками Сірика і здійснюються всі роботи цього підприємства.
Інформація до новини
  • Переглядів: 72
  • Автор: bkportal
  • Дата: 14-09-2018, 18:50
14-09-2018, 18:50

КОМУ ЗНОВУ ПОРОБЛЕНО АБО Х#Й БУДЕ СВЯТО ДЛЯ ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ!

Категорія: Публікації / Статті

Оголошення в Білокуракине
У зв'язку з погодними умовами святкування Дня селища перенесли з 15 вересня на 22 вересня. РЖУНІМАГУ!!! Оце чудять - так чудять наші місцеві керівники! Мабуть, їм дійсно пороблено, якщо навіть погода знову упирається і робить все для того, щоб ніякого святкування в селищі Білокуракине не було. А дійсно, що святкувати? Люди в селищі мруть, як мухи. Природу у нас знищують, випалюють то степ, то поля, то ліси -  щодня, як наче так і треба. Труять бджіл, забруднюють землю та воду, засмічують найгарніші куточки Білокуракинщини. Хтось вішається, хтось кидається під потяг, хтось просто сходить з розуму... Зовсім поруч з нами йде війна, де майже щодня гинуть українські громадяни...
А ми - святкуємо!!! А нам - щотижня свято! А зверху - все видно, хто що робить і на що заслуговує. От і природа чинить опір, як може.
Хоча, як кажуть люди, все набагато прозаїчніше. Бо проблема не в природі, а в тих ідіотах, які приймають рішення в нашому районі та селищі. Та ще в тому, що за ці ідіотські рішення ніхто не несе жодної відповідальності, наче так і треба. Чому, якщо зроблено щось не так, не правильно, не по закону, не по совісті, а іноді навіть не по-людські - винних майже ніколи немає. І сидить якийсь чиновник, керує, командує, розпоряджається, приймає рішення. А наслідки цих рішень бувають дуже плачевними і неприйнятними для людей. От чому, якщо якийсь чиновник бреше, щось обіцяє зробити, а не робить - йому за це нічого - ніяких наслідків. Якщо чиновник вкрав чи взяв хабар - те ж нічого, ніякої відповідальності. Якщо із-за рішення чи бездіяльності чиновника гинуть чи страждають люди - теж нічого!
Дійсно, святкувати начебто і нічого. Бо немає причини для свята. Природа впирається - то дощ, то сніг, то холодно, то жарко... Звісно, на кого ж ще валити і чию шукати провину, як не в погоді. Звісно, погода винна, бо вона все псує і всім заважає!
Хоча в Білокуракине ходять чутки, що насправді проблема в іншому. На день селища планували знову запросити Олега Ляшка, але щось пішло не по плану, не так, як хотіли. Чи то Ляшко занадто зайнятий і не встигає кругом їздити піаритись, світити свою пику, чи то ще якісь негаразди, але святкування, кажуть, перенесли саме із-за Ляшка, а не із-за погоди.
Інформація до новини
  • Переглядів: 65
  • Автор: bkportal
  • Дата: 12-09-2018, 23:25
12-09-2018, 23:25

ПРО СТЕПОВУ ПОЖЕЖУ НЕПОДАЛІК БІЛОКУРАКИНЕ, ШКОДУ ПРИРОДІ ТА МІСЦЕВИХ ІДІОТІВ

Категорія: Публікації / Статті

12 вересня горів степ неподалік центрального сміттєзвалища, що знаходиться в 1,5 км від селища Білокуракине (ліворуч дороги на Бунчуківку). Вогнем було знищено кілька гектарів степу. За свідченнями людей пожежа розпочалась ще вдень у вівторок 11 вересня, і тільки наступного дня - в середу близько 12.00 години гасити її виїхали пожежники. Пожежа тривала ще майже 4 години, і близько 16.00 вогонь вдалось локалізувати.
Хто саме зробив підпал - невідомо. За різними (поки що не підтвердженими) даними, спалювалось сміття на самому сміттєзвалищі, а вже звідти перекинулось на суху траву і пішло по всьому степу. Також говорять, що місцевий сільгоспвиробник, який обробляє цю землю, спеціально здійснив підпал стерні (залишки від скошеної пшениці), але вогонь знову ж таки перекинувся на степ та прилеглі лісосмуги.
Дійсно, якби не дії пожежників, то крім випаленої трави, згоріла б також і лісосмуга, яка тягнеться від сміттєзвалища і знаходиться неподалік дороги на Бунчуківку.
Нажаль, спалення стерні є звичним явищем на багатьох полях Білокуракинських селянських і фермерських господарств, що часто стає неконтрольованим і завдає значної шкоди природі. Також основним методом утилізації сміття жителів селища Білокуракине є його вивіз на сміттєзвалище,  а там все, що горить, просто спалюють.
Інформація до новини
  • Переглядів: 235
  • Автор: bkportal
  • Дата: 2-09-2018, 01:47
2-09-2018, 01:47

ПРО БОМЖІВ, АЛКАШІВ ТА СКАЗАНУ ПРАВДУ В ОЧІ МЕРУ СІРИКУ

Категорія: Публікації / Статті

Виступ мера Білокуракине Сірика С.І. на відкритті торгівельного комплексу Оазис
От чому, коли мене на вулиці бачать якісь місцеві бомжі, алкаші, наркомани ти інші морально деградовані істоти, то вони чомусь обов'язково хочуть підійти і зі мною привітатись?!! Мабуть, бачать щось своє - близьке, знайоме і тому з такою охотою підходять саме до мене? Хтось просить закурити, хтось просить гроші, а хтось просто намагається поговорити і вилити мені всю свою душу та поплакатись, пожалітись на якісь свої проблеми і, взагалі, на своє препаскудне життя... На мені що, - написано, - що мені можна і необхідно все розповідати?
Іноді, звичайно, мені хочуть набити пику, поламати ребра, застрелити, повісити, роздерти на шматки, спалити живцем (отака буйна фантазія буває в декого!). Але все це буває частіше в Інтернеті чи в якихось п'яних розмовах між собою таких деградованих істот. А в реалі всі чомусь ховаються або обходять мене десятою стороною, щоб не дай боже, не потрапити в моє поле зору. І, мабуть, правильно роблять, бо підсвідомо розуміють, відчувають, що варто боятись!
Але ж різні бомжі та алкаші, які і так мозолять очі ледь не щодня на вулицях рідного селища, - це далеко не той контингент, з яким можна і хотілось би спілкуватись. Ну що зробити, щоб вони на мене не звертали уваги? Та, мабуть, саме в такому стані вони відчувають себе сміливішими та розкутими і здатними сказати все, що думають.
До речі, іноді зустрічаються не завжди кінчені алкаші. Ось нещодавно зустрів одну жіночку в стані, явно далекому від адекватного, яка працює в одній поважній державній установі і займає там не останню посаду. Вона чіплялась на шию різним знайомим і була дуже веселою, хоча ледь-ледь трималась на ногах. Цікаво, коли вона протверезіє і прийде на свою поважну роботу, то як буде приймати відвідувачів, які могли на днях бачити її в такому неприглядному вигляді?
Я розумію, коли бухають якісь бомжі, безробітні або ті, в кого якісь проблеми в особистому житті. Але коли нажирається до скотинячого стану жінка, в якої є, здавалось би, все для нормального життя – сім’я, дитина, престижна робота державного службовця, досить забезпечена матеріально – і тут бац! – п’яна вщент! Та ще й виходить на люди, як наче спеціально, щоб її побачило якомога більше людей. Більш того, вона розповідає про такі речі, про які в іншій – більш тверезій ситуації - взагалі не можна було б говорити.
Інформація до новини
  • Переглядів: 59
  • Автор: bkportal
  • Дата: 1-09-2018, 02:00
1-09-2018, 02:00

ПРО БЕЗПЕКУ ДІТЕЙ, БАЙДУЖІСТЬ ДОРОСЛИХ АБО КОЛИ МОЖЕ БУТИ ПІЗНО...

Категорія: Публікації / Статті

Люк в Білокуракине, 2018 року
Ось такий чудовий напіввідкритий люк знаходиться навпроти кафе-бару "Фуршет" в Білокуракине і неподалік райвійськкомату. Сама кришка люку ледь тримається і якщо на неї стати ногою, то запросто можна загуркотіти в яму.
31 серпня під час урочистого відкриття нового торгівельного комплексу "Оазис" і святкування цього заходу цей люк мав саме такий хиткий вигляд. Якраз неподалік нього і встановили сцену для свята. Діти бігали, плигали, танцювали, розважались... Потім була молодіжна дискотека... І лише дивом в цей люк ніхто не провалився...
Невже нашій місцевій владі обов'язково потрібно, щоб стався якийсь нещасний випадок, щоб почати щось робити?! Кришку люка, як видно, поки що ніхто не поцупив і не здав на металобрухт. Хоча це зробити дуже легко, бо вона абсолютно нічим не тримається і просто висить над ямою на власній вазі. Але ж невже так важко комунальним службам (чи хто там відповідальний?) зробити все так, щоб люк був щільно закритим і не становив загрозу життю як пішоходам, так і автомобілістам, бо фактично створює аварійну ситуацію для транспорту, що також сюди іноді заїжджає? Невже мер нашого селища Сірик С.І. не бачить цього і не розуміє, що такий аварійний люк - це дуже велика небезпека для людей? Як можна проводити масові заходи, де присутні дуже багато людей і абсолютно не потурбуватись про їх безпеку? Особливо, коли на святкуванні знаходиться велика кількість дітей, які бігають, плигають, веселяться і зовсім не звертають увагу на те, що у них під ногами.
Чому ніхто із присутніх на відкритті торгівельного комплексу дорослих теж не звернув на цей люк уваги? Просто проходили мимо, бачили, дивились на нього, але абсолютно байдуже на це реагували.
Інформація до новини
  • Переглядів: 68
  • Автор: bkportal
  • Дата: 31-08-2018, 00:13
31-08-2018, 00:13

ПРО КАРАНТИН, АМБРОЗІЮ ТА ВДАВАНУ РОБОТУ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

Категорія: Публікації / Статті

Амброзія полинолиста. Боротьба в Білокуракине
У Білокуракинському районі оголошено карантинний режим у зв’язку з виявленням амброзії полинолистої. Про це повідомляється на офіційному сайті Білокуракинської РДА. Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації №550 від 19 липня 2018 року на території Білокуракинського району Луганської області запроваджено карантинний режим. Зокрема, в с. Олексіївка – 3 га; с. Олександропіль – 2 га; с. Тимошине – 4 га. Згідно з ним надано доручення Білокуракинській селищній раді, Тимошанській сільській раді та Головному управлінню Держпродспоживслужби в Луганській області розробити план фітосанітарних заходів щодо локалізації та ліквідації амброзії полинолистої.
Як не дивно, про боротьбу з амброзією в самому селищі Білокуракине в повідомленні не йдеться. Хоча як раз в Білокуракине, особливо в заплаві річки Білої, яка тягнеться вздовж всього селища, амброзії найбільше. Звичайно, біля річки – це ж не в самому селищі! Нехай собі росте! – Так, мабуть, думають в адміністрації та в селищній раді?
В самій спільноті Білокуракинської РДА на Facebook навіть з’явився такий коментар від імені адміністратора: «Закликаю всіх боротися з амброзією, а не тільки констатувати факти». Дійсно, може треба було б реально боротися з амброзією, а не лише закликати до боротьби з нею, роблячи вигляд, що щось робиться для цього з боку місцевої влади?
А тепер, думаю, треба трішки навести інформації щодо самої рослини амброзії, якщо комусь лінь про неї шукати інформацію в Інтернеті. Є кілька видів амброзії. В Білокуракинському районі найбільш розповсюджена амброзія полинолиста.
Інформація з Вікіпедії: Амбро́зія полиноли́ста - вид отруйних трав'янистих рослин із родини Айстрових. Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров'ю людей, бо пилок амброзії викликає сильну алергічну реакцію. За життєвою стратегією — це рудерал, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. Рудеральна рослинність, до якої належить амброзія – це сукупність смітникових видів бур'янів; супутники життєвих відходів людини, зустрічаються на смітниках, біля парканів, на узбіччях асфальтових та ґрунтових доріг, на берегах річок та водоймищ.
Інформація до новини
  • Переглядів: 48
  • Автор: bkportal
  • Дата: 30-08-2018, 13:30
30-08-2018, 13:30

ПОГРОЗИ СУДОМ ТА ФІЗИЧНИМ ЗНИЩЕННЯМ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ...

Категорія: Публікації / Статті

Іноді адміна спільноти запитують, на підставі чого додаються матеріали в спільноту із інших сайтів, спільнот та різних джерел. Відповідь проста:
Весь контент на публічних сайтах, відкритих спільнотах доступний за ліцензією "Creative Commons Attribution 4.0 International License", якщо не зазначено інше. Іноді про це навіть пишеться на самих сайтах, наприклад, про це зазначено на сайті Білокуракинської громади.
Згідно законодавству про "Інформацію", інформація може братись із відкритих джерел із вказування авторства або посилання на ресурс, з якого отримана дана інформація. Саме так і наповнюються більшість новостійних сайтів та різних публічних (відкритих) спільнот в соц. мережах.
При цьому адмін сайту чи спільноти в соц. мережі не обов'язково є автором доданого матеріалу і не несе ніякої відповідальності за коментарі чи інформацію, взяту з інших відкритих джерел.
На адресу адміністрації та деяких авторів матеріалів "Білокуракинського порталу" постійно надходять погрози щодо фізичного усунення (вбивства) або подання судових позовів із-за опублікованої на сайті та в спільнотах інформації, відео та фотоматеріалів. Спроби фізично усунути одного з авторів матеріалів, судові позови вже були, але поки що безрезультатно для тих, хто намагався це зробити. Але такі спроби практично не припиняються, хоча найчастіше все зводиться до публічних образ та розповсюдження неправдивої інформації в мережі Інтернет.
Ще раз зазначу, що адміністрація сайту "Білокуракинський портал" та його спільнот використовує матеріали із офіційних (відкритих) джерел із зазначенням авторства чи джерела, і не має жодного відношення до самих матеріалів, якщо не зазначено інше.

Адміністрація БЛК-порталу
Назад Вперед
^