БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9   


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 73
  • Автор: IsisDeamer366
  • Дата: 28-03-2018, 15:00
28-03-2018, 15:00

День народження триває. БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ АНЕКДОТ

Категорія: Публікації

- Іванич! Проснись! Вставай давай!
- Та бл..., іди нах.й!..
- Просипайся! Обід уже скоро!..
- Брррр.... Тьфу бл... Ззззаї...бала вже!.. Дай поспать!..
- Та просипайся ж, Іванич! Я розумію, що вчора був день народження! Але ж сьогодні робочий день, треба працювати!..
- Уууууу... блєаааать!! Сссука!! - Сергій Іванович продовжував крізь сон матюкатись, плямкати, та пережовувати вчорашнє м'ясо, що застрягло в зубах...
- Та досить вже спати! Ти ж подаєш поганий приклад своїм працівникам!
Голова РДА, не відкриваючи очей і не піднімаючи голови зі столу, почав розмахувати руками:
- Іди нах#й, дура!!! Стара курва!! Бл#..ть!!!!
- Сергій Іванич, я не твоя дружина! Я голова райради - Костянтин Іванович. Піднімайся, бл#..ть!!!! Бо вже всі люди на тебе дивляться!!!
Інформація до новини
  • Переглядів: 132
  • Автор: MaritzaMathews8
  • Дата: 27-03-2018, 05:48
27-03-2018, 05:48

ПРИВІТАННЯ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

Категорія: Публікації / Вірші

Вітаю з Днем народження всім відомого брехуна і лицеміра,
ненажерливого ведмежатка Вініпуха,
який вже більше 3-х років керує Білокуракинським районом.

За які ж тебе заслуги
Президент призначив вдруге?
Ну, які ж зробив ти кроки, –
Ні ж засрався на всі боки?

То ж давай, іди в відставку,
Хай народ тобі не гавка,
Що роз’їв свинячу пику,
А то буде тобі лихо!

Ти і так заплив вже жиром,
Досить вже, - кажу я щиро!
Хай часи твої минають –
Люди вже цього чекають!

                            Іван Щирий,
                                  смт Білокуракине
Інформація до новини
  • Переглядів: 492
  • Автор: JulioJageurs298
  • Дата: 15-03-2018, 13:00
15-03-2018, 13:00

БОРОТЬБА ЗА ЗЕМЛЮ, ВЛАДУ І ГРОШІ НА БІЛОКУРАКИНЩИНІ ТРИВАЄ…

Категорія: Публікації / Статті

В середу 14 березня "пресонули" колишнього начальника Білокуракинської міліції і нинішнього районного депутата від "Опозиційного блоку" Пономаренка В.І. Він, начебто, йшов по вулиці, а до нього підбігли двоє чоловіків у чорних масках і почали бити. В результаті лише вибили пару зубів та залишили кілька синців. Також забрали відеокамеру, яка у нього була із собою. За іншою інформацією його викликала по телефону сестра Віра Іванівна, до якої навідались невідомі в масках. І пан Пономаренко негайно прийшов до неї, щоб розібратися, що сталося, та прихопив з собою ще й відеокамеру...
Начебто, нічого страшного... Не вбили, серйозно не покалічили. Лише забрали відеокамеру... Він потім звернувся на "швидку", де йому надали першу медичну допомогу. Також підняли на ноги всю районну поліцію. Нападників досі шукають. Та, знаючи здібності наших місцевих мєнтів щодо розслідування подібних справ, можна припустити, що так нікого і не знайдуть. Тим більше, що сам колишній начальник районного відділу поліції залишив після себе досить негарну репутацію серед своїх колег по роботі.
Що саме стало приводом нападу невідомих людей у масках на «ні в чому не винного» пана Пономаренка, широкому загалу не повідомляється. Кажуть, що то його настигла розплата за досить неблагодійні вчинки за часів ще перебування на посаді керівника поліції. Чи то за земельку, яку він отримав завдяки своїм зв’язкам та махінаціям в одній із сільських рад Білокуракинського району (щодо якої, до речі, на нього була заведена кримінальна справа); чи то через зв’язки із політичними дегенератами та бандитами при владі із районної організації Партії регіонів на чолі із колишнім головою райдержадміністрації Діденком, які в травні 2014 року організовували референдум за проголошення «ЛНР»; чи то вже із-за нинішнього депутатства і роботою в районній раді на чолі «Опозиційного блоку», що підтримує дружбу з хуйлопутінською росією та ще й досі не визнає війни з одвічним ворогом України – московією. А ще, кажуть, що у його сестри Віри Іванівни син служить в армії «ЛНР» і вбиває українських солдат. І сам пан Пономаренко є ярим прихильником саме лугандонії та підтримує ідею хуйлапутіна про Новоросію. А напад на нього, начебто, здійснили якісь проукраїнські активісти. А, може, хлопцям, що напали на пана Пономаренка, просто знадобилась відеокамера або інформація, що могла бути на ній відзнята?
Інформація до новини
  • Переглядів: 93
  • Автор: WurkaTussa
  • Дата: 14-03-2018, 21:38
14-03-2018, 21:38

ПРО ГОЛОВНІ БОЛІ ТА ДИВНУ ЗАКОНОМІРНІСТЬ

Категорія: Публікації / Статті

В кого-небудь буває таке, коли ні з того, ні з сього починає боліти голова? Сидиш собі, нікого не чіпаєш, нічого важкого не робиш, ніяких фізичних навантажень, і тут - БАЦ! - починає боліти голова! Таке відчуття, наче хтось десь натискає якісь кнопки та запускає якусь фіговину, яка генерує спеціальні імпульси, що викликають в мозку людини розлади. І це вже здається не такою і фантастикою, бо в дуже багатьох людей присутні одні і ті ж ознаки та симптоми таких розладів. Кажуть, що так впливає на людей мінлива погода чи навіть спалахи на Сонці, типа сонячна радіація, пил і таке інше, що долітають аж до Землі.
Але є версія, що наші сусіді москалі вздовж свого кордону з Україною встановили такі спеціальні пристрої - антени, які генерують і випромінюють особливі електромагнітні хвилі необхідної частоти, які впливають на мозок людей, викликаючи в тому числі і психічні розлади. Тепер зрозуміло, чому у нас так багато психів та ідіотів? І концентрація їх найбільша якраз у східних областях України. Хіба не дивна закономірність? Ото ж бо... Так що бережіть себе, свою голову і психіку. Поки ще не всі і не зовсім з'їхали з глузду... Бо хто знає, як воно далі буде...

Глас Народу
Інформація до новини
  • Переглядів: 165
  • Автор: MauricioHartmann
  • Дата: 6-03-2018, 16:00
6-03-2018, 16:00

ВОСЬМОЕ МАРТА УЖЕ БЛИЗКО-БЛИЗКО... (воспринимать с юмором)

Категорія: Публікації / Вірші

ВОСЬМОЕ МАРТА УЖЕ БЛИЗКО-БЛИЗКО...
(воспринимать с юмором)

Восьмое Марта уже близко-близко,
И делать всё мне стало как-то лень.
Не подведи меня, моя пиписька
Хотя бы в этот самый женский день!
*****
Мои желанья стали очень дерзки,
И цели я своей уже не упущу.
Есть стимул, ставший очень веским,
И этот стимул я лелею и ращу...
Твои глаза, и тело, и улыбка -
Всё это пробуждает страсть во мне!
Хоть в сердце у меня всё также зыбко -
Но тело всё горит давно в огне.
Не вытерплю, не выдержу, не струшу! -
Тебе я даже шоколадку подарю!
И, может, дьяволу продам свою я душу -
Мне это всё уже теперь по фонарю!
Тебя я обниму тепло и нежно,
И сильно очень я к себе тебя прижму.
Мои желанья и любовь безбрежны,
Я до предела, до конца тебя возьму.
Ты будешь извиваться, вся пылая,
Кричать, кусаться, страстно-сладко ныть!..
И соки страсти горячо пуская,
Ты будешь в облаках блаженства плыть.
Откройся мне, пусти до самого, до края,
В тебя я страсть свою всю изолью.
Познай со мной все наслажденья рая,
И я ещё с тобой всё повторю!
*****
Восьмое Марта уже близко-близко,
А я сижу, дремаю, как тюлень...
С борщём прокисшим на столе стоит лишь миска,
И я один встречаю снова женский день!

Автор: НЕСКАЖУ ХТО
Інформація до новини
  • Переглядів: 276
  • Автор: bkportal
  • Дата: 25-02-2018, 15:36
25-02-2018, 15:36

ЧОМУ В БІЛОКУРАКИНЕ НЕ ПАЛИЛИ ОПУДАЛО АБО ЯК ПРОВОДЖАЛИ ЗИМУ

Категорія: Публікації

Масляна в Білокуракине, 2018 рік
Цікаво, а чому в Білокуракине під час святкування Масляної не палили опудало самої Масляної? Таке опудало символізує прощання із зимою і настання весни. А от у нас чомусь до цього діло не дійшло. Навіть пожежна машина стояла на площі, але справжнього вогнища так і не було. Може, саме тому і зима у нас затрималась і морози повернулись?
За те майже на всіх столах стояли пляшки із горілкою або самогоном. І вся суть веселощів - Проводів зими - зводилась до одного - скоріше нажертись та напитись вдризг, що багато хто і зробив. Бо під кінець свята дехто ледь ногами пересував. А куди діватись?! - Холодно! Зима все ж таки! А дарма, що піст розпочався, під час якого не можна не тільки вживати нічого м'ясного, але і алкоголю теж, до речі. Але ж хіба про це думає місцева влада, яка мало того, що придумала святкувати Проводи зими на тиждень пізніше, аніж всі нормальні люди, так ще й перетворила це древнє свято на безглуздий шабаш та змагання по обжерливості та розпиттю алкогольних напоїв. І який там піст?! І шашлики, і горілка, і самогон. Які там звичаї та обряди?! Захворіла керівник ансамблю "Золота осінь" А.Герасюта - і все! Про обряди і звичаї всі забули. Опудало навіть не додумались спалити, як це і прийнято робити в таке свято. Бо це - кульмінація і фінал всього дійства, це - прощання із усім старим і запрошення весни, тепла, початку всього нового.
Кажуть, що львів'яни, що приїздили до Білокуракинського району, просто були в шоці від почутого та побаченого в нашому селищі. Але є вказівка згори - співпрацювати та налагоджувати стосунки між заходом України та сходом. Бо Україна - єдина, соборна і неподільна. Але бідні львівські діти, яким ще перед цим святом довелось побачити та відчути, що таке - гостинність білокуракинців, зокрема, представників місцевої влади, коли їм довелось більше години чекати цих самих представників влади, які і не особливо поспішали їх зустрічати. І заради чого? Щоб сфотографуватись біля входу в школу? Я не здивуюсь, якщо потім в місцевій газеті "Життя Білокуракинщини" опублікують кільканадцять чималеньких фото із пиками цих самих представників влади та розхвалять їхню гостинність та плідність співпраці із західноукраїнським регіоном.
Один мій знайомий нещодавно повернувся із зони АТО, де прослужив більше року і багато чого побачив на власні очі, з багатьма людьми поспілкувався, в т.ч. і з західних областей України. Багато чого дізнався про життя західноукраїнців, та багато розповів їм про життя на сході України. Бо дійсно, західняки не завжди можуть зрозуміти східняків, і навпаки. І хоча всі - українці, різниця в мисленні все ж таки є. Ті ж львів'яни, чи івано-франківці, чи тернополяни - вони не можуть зрозуміти, як ми, білокуракинці, могли всі ці роки терпіти (та ще й голосувати за них на виборах) комуністів, потім регіоналів, які фактично грабували та нищили народ, свій край, землю?.. Більш того - ми продовжуємо терпіти цих недоумків, частина яких все одно залишилась у місцевій владі, перефарбувавшись і пристосувавшись до тепер вже нинішньої порошенківської влади! Якщо вони не можуть навіть організувати звичайне свято Масляної та по-нормальному, по-людські зустріти весну, то як вони взагалі можуть щось путнє зробити в районі? Не дарма ж під час таких свят людей з кожним роком стає все менше і менше.
Інформація до новини
  • Переглядів: 169
  • Автор: bkportal
  • Дата: 24-02-2018, 23:00
24-02-2018, 23:00

ПРО МАТЕРІАЛИ ТА АВТОРІВ (АДМІНА) ВСІМ ВІДОМОГО БІЛОКУРАКИНСЬКОГО САЙТУ ТА СПІЛЬНОТ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

Категорія: Публікації

Іноді приємно чути, як люди відгукуються про матеріали, які додаються на всім відомий Білокуракинський сайт та його спільноти в соц.мережах. От і сьогодні на площі випадково почув розмову двох жіночок вже досить поважного віку, які натхненно обговорювали матеріали, які були мною додані на один відомий білокуракинський сайт. І хто б міг подумати, що люди такого віку (майже пенсійного) користуються Інтернетом та дивляться, читають те, що я додаю на сайти та в спільноти соц.мереж. Вони так голосно говорили між собою, обговорюючи автора та його матеріали, навіть не підозрюючи, що цей самий автор знаходиться в кількох метрах від них. Як видно, більшість білокуракинців навіть не знає ні авторів матеріалів в обличчя, ні самого адміна відомого білокуракинського сайту та спільнот. Хоча всі називають одну і ту саму назву білокуракинського сайту.
З одного боку, це добре, що не знають автора. Це дає змогу мені бути непомітним і спокійно робити свою справу. А з іншого боку - іноді хочеться підійти і сказати людям, що вони дивились або читали саме мій матеріал, і що можуть підійти до мене і висловити свої думки безпосередньо мені в обличчя - все, що думають і про що хочуть сказати. Відгуки, звісно, бувають різні - і позитивні, і негативні. Дехто обговорює автора за його спиною, дехто лише здалеку тикає в нього пальцем, показуючи іншим і говорячи, що ось - цей і є автором (чи адміном) всім відомого білокуракинського сайту. Але чомусь дуже рідко люди висловлюють свої думки та відгуки про сайт (чи спільноти в соц.мережах) та розміщені на них матеріали безпосередньо в обличчя самому автору (чи адміну). Із чого можна зробити висновок, що люди або чогось бояться, або просто не знають автора (адміна). І тому обговорюють його самого та матеріали в Інтернеті у нього за спиною.
Хоча, чесно кажучи, досить часто доводиться чути і позитивні відгуки, навіть від незнайомих людей. Їм, по суті, не важливо, хто автор матеріалів. Вони просто погоджуються з тим, що написано, з тими думками, які там висловлюються і часто-густо просто підтримують автора своїми лайками або коментарями.
Інформація до новини
  • Переглядів: 226
  • Автор: bkportal
  • Дата: 12-02-2018, 12:25
12-02-2018, 12:25

КОГДА БЫЛ ОСНОВАН ПОСЕЛОК БЕЛОКУРАКИНО ИЛИ НЕМНОГО ИСТОРИИ

Категорія: Публікації / Статті

В одной из Белокуракинских групп прочитал вопрос о том, когда был основан поселок Белокуракино. Как оказалось, многие не знают подробной истории Белокуракинщины и знают только то, что написано на Википедии в Интернете. А это, я думаю, очень интересно.
На самом деле точных данных об основании поселка Белокуракино нет. По крайней мере, каких-либо документов, подтверждающих год основания Белокуракино, не было найдено. Дата 1700 год была установлена приблизительно. А сделано это было официально, когда на выборы шел наш местный олигарх Гапочка. И ради пиара и увеличения своей популярности он в сентябре 2000 года организовал День поселка, и была придумана идея объявить, что в 2000 году круглая дата - юбилей основания Белокуракино, а именно - 300 лет. На эту честь тогда установили даже знак «300 лет Белокуракино» возле нынешнего краеведческого музея. Праздник придумали, чтобы списать с бюджета района как можно больше денег на празднование юбилея, большая часть которых, естественно, была разворована. А решение об установлении возраста (300 лет) принималось такими людьми, как сам Гапочка Н.М., тогдашний редактор районной газеты Коваль Н.А. и зав. отделом культуры (позже - директор музея) Сытник В.С. Тогда всё это согласовали из мэром Сирыком С.И. (он тогда уже был мэром) и приняли решение, что впредь считать датой основания поселка Белокуракино 1700-й год. Хотя в некоторых документах, которые есть в музеях Воронежской области России, уже в 1680-1690-х годах упоминается название Відрадне (Отрадное, Отрадово), або Відрадове - село, в котором испокон веков жили украинцы. И было это село довольно большим по меркам тех времен (более 300 домов). Тогда считали именно дома, а не количество человек, потому что рождаемость была высокой (по 7-12 детей в семье), также как и смертность. Поэтому количество людей постоянно менялось, и посчитать их  было сложно.
В начале XVIII века после похода на Азов войска Петра I, которое проходило как раз по территории нынешнего Белокуракино, эти земли и были подарены царём князю Борису Куракину (имение которого находилось в Саратовской губернии). И уже позже, когда эти земли стали заселяться переселенцами из Центральных регионов России, которые бежали от крепостного права (по сути - рабства) и этими территориями стал распоряжаться сын Бориса Куракина - Александр, и было дано название Бело-Куракино, на честь фамилии князя и реки Белая. Также Александр Куракин, пользуясь своими возможностями, стал переселять на эти земли крестьян из Киевской, Черниговской и Воронежской губерний (все губернии тогда были населены украинцами). Нынешние Харьковская обл., часть Сумской обл., Воронежская, Белгородская области и северные части Луганской и Ростовской областей назывались Слободской Украиной или Слобожанщиной.
Інформація до новини
  • Переглядів: 202
  • Автор: bkportal
  • Дата: 10-02-2018, 21:28
10-02-2018, 21:28

«А ТАК ХОЧЕТЬСЯ ЖИТИ…»

Категорія: Публікації / Життя Білокуракинщини

Олена Плужнікова, Білокуракине
Народилася Олена 22 жовтня 1986 року, вона була другою дитиною в сім’ї Любові та Віктора Заботіних, які проживали в м. Горлівка Донецької області. Також в сім’ї був старший син Андрій, 1974 року народження. Мама Любов Миколаївна працювала майстром виробничого навчання в ПТУ №12, а тато Віктор Олексійович був шахтарем. У зв'язку зі своєю постійною активністю у різних сферах та тяжкою працею, тато отримав запалення легенів і пішов з життя у 44 роки.
Коли тато помер, маленькій Оленці було 8 років, старший брат в цей час служив в армії. Звичайно було важко залишитися без голови сім’ї, годувальника та такої рідної людини. На продукти харчування грошей не вистачало, що говорити про одяг, а Оленці, як і будь-якій дівчинці, хотілося бути модною. Тож вона сама вигадувала образи, проектувала сукні, а мама намагалася ці ідеї втілювати в життя. Олена навіть замислювалася з'єднати свою долю з дизайном одягу. В школі дівчина-активістка постійно брала участь в шкільних заходах, тому користувалася авторитетом в однолітків.
Після закінчення 11-ти класів Горлівської ЗОШ, Олена поїхала до м. Луганськ, спочатку дуже хотіла вступити до театрального інституту, але мама настояла, щоб дівчина обрала професію, яка буде надавати стабільний заробіток. Тож вона обрала Луганське вище професійне училище інформаційних технологій, спеціальність «Касир банку, оператор комп’ютерного набору». Слід зазначити, що під час навчання Олена брала активну участь у заходах як навчального закладу, так і міста Луганськ, де займала й перші місця, неодноразово була учасницею конкурсів краси.
Отримавши диплом з відзнакою за спеціальністю «Касир банку, оператор комп'ютерного набору», вона вступила в цей же заклад на спеціальність, яка була нещодавно відкрита, а саме «Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних мереж». 1 вересня, так як Олена мала диплом із відзнакою, їй довірили нести прапор ще з двома відмінниками, серед яких був і Олександр - майбутнє кохання Олени.
Олександр Плужніков на той час навчався на останньому З курсі, Олена була студенткою 1 курсу, так сталося, що у них був один куратор. Наша героїня була старостою своєї групи та й після занять завжди затримувалася аби допомогти куратору. Ось так Сашко та Олена почали частіше бачитися, виникла взаємна симпатія, яка переросла в сильне почуття.
Навчаючись на 2 курсі, під час заходу Олені стало зле, сильно запаморочилась голова та вона втратила свідомість. Після медичного обстеження виявили страшний діагноз - пухлина головного мозку. Потрібне було термінове хірургічне втручання. Всі знайомі, друзі, родичі приїхали до лікарні, щойно дізналися про хворобу. Здавали кров, намагалися хоч якось допомогти. Це трапилося в 2006 році, Олені було всього 20 років. Операція пройшла досить успішно, був певний реабілітаційний період та деякі наслідки, серед яких відсутність лівого бокового зору. Тож Олена за станом здоров'я отримала інвалідність. Особливо молодій дівчині було тяжко розлучитися зі своїми довгими, густими косами. Коли в палаті її стригли, вона пообіцяла собі, що як тяжко не буде, сліз на її очах ніхто не побачить. Коли була на лікарняному, у зв'язку з активною діяльністю вона не могла знайти собі місця, тому почала створювати сценарій для свого випуску, де мала змогу вилити всю душу та висловити вдячність всім, хто її підтримував. Мама, коханий, родичі - це головні люди, які завжди були поруч у тяжкий час.
Інформація до новини
  • Переглядів: 158
  • Автор: bkportal
  • Дата: 8-02-2018, 09:12
8-02-2018, 09:12

МАСЛЯНА 2018 В УКРАЇНІ: дата, традиції і що не можна робити в це свято

Категорія: Публікації

Свято Масляної в Україні
Масниця - стародавнє слов'янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу тривають тиждень і завершуються Прощеною неділею.
Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Великодня відрахувати 48 днів - це Великий піст, а потім ще тиждень - безпосередньо Масляна.
У 2018 року Масляна в Україні починається 12 лютого і триватиме до 18 лютого включно. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна - понеділок, вівторок і середу і Широка Масляна - четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. У давнину дотримувалися всіх традицій, але сьогодні - більшість з них вже забулися.

ДНІ МАСЛЯНОЇ
Понеділок, 12 лютого - перший день Масляної - "зустріч". У цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим голосніше сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.
Вівторок, 13 лютий - "загравання". У цей день прийнято заводити веселі ігри і пригощати за організоване веселощі млинцями.
Середа, 14 лютого - "ласунка". Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звичайно, залишаються на першому місці.
Четвер, 15 Лютий - "розгуляй". З цього дня Масляна розгортається на всю широчінь - гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.
П'ятницю, 16 лютого - "тещині вечори". Величезна кількість звичаїв в цей день направлена на прискорення весіль і сприяння молоді в знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ - пригощають їх млинцями.
Субота, 17 лютого - "посиденьки зовиці". У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.
Неділя, 18 лютого - "Прощена неділя". У цей день прийнято просити вибачення у всіх близьких і скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.
З 19 лютого гуляння припиняються, оскільки в силу вступає Великий піст, який триватиме до 8 квітня - Великодня.

За матеріалами Інтернет-ЗМІ
^