БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Білокуракинський анекдот

Газета "Білокуракинський портал" (формат PDF)

(для завантаження газети натисність на посилання і зачекайте 40-50 секунд)

19.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №1    26.05.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №2
02.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №3    09.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №4
16.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №5    23.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №6
30.06.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №7    07.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №8
14.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №9    21.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №10
28.07.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №11    04.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №12
11.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №13    18.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №14
25.08.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №15    01.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №16
08.09.2018 - Газета "Білокуракинський портал" №17   


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

Перейти на повний архів газети "Білокуракинський портал" >>


Інформація до новини
  • Переглядів: 1 071
  • Автор: bkportal
  • Дата: 13-11-2016, 13:20
13-11-2016, 13:20

ПРО БЛАГОДАРНОСТЬ и НЕБЫТИЕ...

Категорія: Публікації / Статті

Когда я читаю книгу или учебник какого-нибудь современного западного автора, то обязательно в начале книги есть предисловие, где автор выражает благодарность тем, кто помог ему либо с изданием самой книги, либо вообще помогал по жизни в чем-либо. Обычно вспоминают родственников, жен, мужей, детей, родителей, друзей и коллег. Иногда такой благодарственный текст бывает на несколько страниц с перечислением всех заслуг тех, кто хоть как-то помог или содействовал автору.
И вот тут я задумался... А если я напишу книгу, то кого мне нужно будет благодарить за помощь в издании книги или вообще - за любую помощь по жизни? Я попытался перебрать в уме всех своих родственников, друзей и знакомых... Кого бы я хотел отблагодарить? Оказалось, что отблагодарить я могу разве что пару друзей - хотя бы только за то, что они присутствуют в моей жизни... А больше... особо-то и некого...
А вот если бы надо было перечислить всех, кто когда-либо мне мешал и делал всё, чтобы я не смог чего-либо сделать и добиться в жизни, кто просто паразитировал и жил за счет моей безвозмездной помощи, кто только то и делал, что гадил и пытался всячески препятствовать в любых моих делах и начинаниях - вот тут я бы перечислил очень многих!..
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 514
  • Автор: bkportal
  • Дата: 10-11-2016, 14:31
10-11-2016, 14:31

БІЛОКУРАКИНСЬКІ НАРКОБАРОНИ

Категорія: Публікації / Вірші

БІЛОКУРАКИНСЬКІ НАРКОБАРОНИ
 
Трата-та, трата-та,
У районі наркота.
Навіть в лікаря Гнатенка
Появилась тошнота.
А в онколога Матюхи
Понабрякли очі, руки.
Дуже важко їм було
Рахувати вдвох «бабло».
Продавали ці мужі
Морфін з промідолом
Більше втричі за їх вартість
Безнадійним хворим.
Тож не буде їм прощення,
Буде в ад дорога,
Якщо совісті не має,
То побійтесь Бога!

Глас Білокуракинщини,
10.11.2016 року

Інформація до новини
  • Переглядів: 1 187
  • Автор: bkportal
  • Дата: 8-11-2016, 21:13
8-11-2016, 21:13

ПРО УКРАЇНСЬКУ МОВУ ТА РОЗУМОВО-ВІДСТАЛИХ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Категорія: Публікації / Статті

Із сьогоднішнього дня всі українські радіостанції повинні мати мінімум 25% свого етеру українською мовою. Тобто, четверта частина всіх пісень, всіх розмовних програм мають транслюватись українською. Як на мене, це занадто малий відсоток для держави Україна. Думаю, якщо в державі 65% населення (а без окупованих Криму та Донбасу цей відсоток вже набагато більший)  вважають українську мову рідною, то і в етері і радіо, і телебачення, і тим більше в друкованих засобах масової інформації як мінімум 65% повинні бути українською мовою. І ніяк не менше!!! Я б взагалі встановив цей відсоток на рівні 90%.
Крім того, необхідно в усіх державних установах серед службовців провести іспити зі знання української мови. Якщо державний службовець не знає державної мови хоча б на рівні випускника школи з оцінкою "задовільно" - то треба негайно гнати в шию таких службовців і звільняти із займаних посад, не зважаючи на їх досвід і всі інші звання та заслуги. І починати треба з адмінстрації Президента, Уряду та Верховної Ради. Депутат, обраний в державі Україна, не має права виступати з трибуни українського парламенту російською мовою, яка не є державною. Єдиною державною мовою в Україні є українська і ніяка інша. А якщо хтось із депутатів не спроможний вивчити державну мову, так само як і урядовці чи інші державні службовці - то яке він має право бути депутатом чи державним службовцем? І взагалі, які тоді в нього (чи неї) розумові здібності, якщо, проживши в державі Україна хоча б 5 років або провчившись 10 років в школі, не вивчити українську мову? І навіщо допускати до виборів чи до державних посад розумово-відсталих дегенератів, не здатних вивчити мову країни, в якій вони живуть?
Інформація до новини
  • Переглядів: 959
  • Автор: bkportal
  • Дата: 7-11-2016, 22:12
7-11-2016, 22:12

КОНОПЛЯНОВКА - СЕЛО РОДНОЕ

Категорія: Публікації / Вірші

Конопляновка – село родное, 
Не могу его я не любить. 
Даже дождь, что льёт порой стеною, 
Не способен солнце в нём затмить. 
Даже грязь, что к обуви прилипнет 
Не испортит настроенье мне. 
В темноте кромешной не увидит 
Эту грязь и мой рыцарь на коне. 
Сколько юных скромниц заблудилось 
Тёмной ночью в поисках любви! 
Может меньше в город укатило б, 
Если б пару фонарей ещё зажгли? 
(А.Бойко)
Інформація до новини
  • Переглядів: 2 165
  • Автор: bkportal
  • Дата: 27-10-2016, 22:52
27-10-2016, 22:52

ПРО КОНТРАКТНУ СЛУЖБУ В ЗСУ або ЧИ ВАРТО ВІРИТИ БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ ВІЙСЬККОМАТУ?

Категорія: Публікації / Статті

В одній із білокуракинських спільнот в соцмережі ВКонтакте з'явилось оголошення від Білокуракинсько-Троїцького ОРВК. Адмін цієї спільноти, мабуть, продався за якісь 100 грн. воякам з районного військкомату (а може і за дорожче). А можливо, в нього розбурхалися патріотичні почуття і він вирішив абсолютно безкоштовно допомогти місцевим воякам агітувати за контрактну службу в армії? Хоча текст оголошення повеселив. Особливо строчка: "Запевняємо, що до Вас не будуть вживатися заходи примушення та будь-яких обмежень прав і свобод. Ви отримуєте інформацію про працевлаштування шляхом укладання контракту зі Збройними Силами України..." Цікаве викладення, еге ж? Тобто, підпишіть спочатку контракт, а потім отримаєте інформацію про працевлаштування. Вони ще забули написати: "Спочатку пройдіть медичну комісію, в якій вас автоматично визнають придатним до військової служби, і підписуйте контракт". Тим більше, що з медиками вже про все домовлено…
І неважливо, що раніше ти визнавався тією ж комісією непридатним до військової служби.
І неважливо, що ти раніше навіть не проходив службу в армії.
І неважливо, що ти навіть не маєш жодної освіти, крім середньої.
І неважливо, якщо ти хронічний алкоголік чи психічно неурівноважена особа.
І неважливо, що ти раніше був засуджений чи стояв на обліку в міліції.
І неважливо, що деякі твої родичі живуть в Росії (з якою, до речі, йде війна) або на окупованій території - Криму чи Донбасі.
І неважливо, що ти підтримуєш зі своїми родичами або друзями з окупованої території зв'язки і можеш запросто передавати туди будь-яку інформацію.
І неважливо ще багато чого... Головне - прийди і підпиши контракт на проходження військової служби! Бо українська армія потребує людей - зомбованих, слухняних і просто робочої сили, яку можна використовувати задля інтересів вищих воєнних чинів - офіцерів та генералів. І прикривати дупу керівництву країни, яке продовжує наживатись на простих громадянах по обидві боки лінії розмежування в зоні так званої АТО.
І неважливо, що українська влада на чолі з жидо-олігархом Порошенком вже давно домовилась із москалем шизо-фашистом Путіним про розподіл доходів та української території. І неважливо, що гинуть та зубожіють прості люди, в т.ч. мирні громадяни, які не хочуть війни і вже не бажають бачити навколо себе людей у військовій формі незалежно від прапорів та шевронів. І неважливо, що бажаючих йти служити в українську армію досі небагато. І якби не підвищена зарплата і повальне безробіття, яке штовхає людей на підписання військового контракту, то бажаючих було б ще менше. Дехто йде в армію просто із безвиході, бо іншої роботи немає, а жити нема за що. Виходить, чим гірше будуть жити люди, особливо в сільській місцевості, чим менше у них буде можливостей знайти нормальну роботу - тим більше вирогідність того, що серед них знайдуться бажаючи йти на службу в армію. І саме цією логікою послуговуються працівники райвійськкоматів, особливо, в самій Луганській чи Донецькій областях, в безпосередній близькості до зони бойових дій.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 534
  • Автор: bkportal
  • Дата: 20-10-2016, 00:21
20-10-2016, 00:21

Освіта XXI століття

Категорія: Публікації / Вірші

Жила-была в стране образования 
Любовь Зубкова, дива комсомольская. 
От жадности, а может, по незнанию, 
Её поступки были очень скользкими. 

Бродил в стране Закон и всем рассказывал: 
Страну надо очистить от стяжателей. 
И всем, кого встречал он, тем приказывал, 
Чтоб денежки казённые не тратили. 

Кричал Зубковой: "Действуй осмотрительно, 
Ведь "баловство" порой бедой кончается, 
Не то я накажу тебя решительно, 
И кресло под тобою закачается." 

Закон Любовь Ивановна не слушала 
И сумки принимала без стеснения. 
Шашлык душистый кушала, 
Подальше спрятав совести зазрение. 

Устав от непосильной муки творчества, 
На отдых очень часто ездила. 
И в скупости своей весьма упорствовав, 
О больших суммах, загорая, грезила. 

Закон бродил дорогою забытою 
И лишь мечтал о встрече с коммунисткою. 
Кричали люди: «По уши мы сытые!», 
«Займутся, наконец, и здесь очисткою!?» 

Не слышала людей Любовь Ивановна 
И чувствовала - кресло не шатается. 
С утра о взятках вспоминала заново 
И не спешила мучиться и каяться. 

Всё зло обычно в сказках наказуемо, 
Добро во благо людям умножается. 
Мы верим, исход сказки неминуемый: 
Зубкова все ж с Законом повстречается! 

Добро находит верное решение. 
Любая капля может стать последнею. 
Закон гласит о власти очищении, 
Дождёмся власть имущих увольнения!

(автор неизвестен)
Інформація до новини
  • Переглядів: 8 645
  • Автор: bkportal
  • Дата: 18-10-2016, 10:39
18-10-2016, 10:39

ДИВНИЙ ІНОЗЕМЕЦЬ ТА МОЇ ПІЗНАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ...

Категорія: Публікації / Оповідання

Нещодавно в Києві на оглядовому майданчику неподалік пам'ятника жертвам Голодомору зустрів одного хлопця, який ходив по майданчику, підходив до перехожих і намагався з кожним говорити іноземною мовою. Підійшов він і до мене. Почав щось запитувати англійською і показувати на краєвиди Києва в бік Дніпра. Потім, бачучи, що я далеко не знавець англійської мови, запитав: "Do you speak English? Understand me?" Я, звичайно, вивчав англійську в школі, але мій словниковий запас іноземної був явно обмежений, щоб на рівних спілкуватись із іноземцем. Тому я відразу відповів: "I don't speak English!" ("Я не говорю англійською"), сподіваючись, що він від мене відчепиться. Я дійсно думав, що на цьому моє спілкування з трохи дивним хлопцем-іноземцем закінчиться. Але не так сталось, як гадалось. Він все одно вперто стояв біля мене і щось натхненно розповідав англійською мовою, навіть розмахуючи руками і показуючи на краєвиди Києва. Загалом, навіть з моїми скромними пізнаннями англійської мови, з його слів я зрозумів, що він розповідав про красу міста Києва, показував на Дніпро, на міст через річку, на хмарочоси лівого узбережжя і захопливо щось розказував. Здавалось, що він просто намагався попрактикуватись в своїй англійській мові і переконатись, чи його хтось розуміє. І тут я просто запитав: "With which you country?" (З якої ти країни?). На що він відповів: "I Belgium" ("Я з Бельгії"). І тут я зрозумів, що англійська для нього теж не зовсім рідна мова. Я згадав, що в Бельгії немає бельгійської мови, а говорять французською та нідерландською (голандською) мовами. Розповсюджена німецька на сході країни. Також офіційною мовою є англійська. Не знаю чому, але я чомусь запитав у нього: "Parler francais?" ("Говориш французською?" - по-французькі). Він відповів: "Oui, je parle francais!" ("Так, говорю французською!"). І навіть аж зрадів, коли я в нього це запитав. Але не надовго. Бо я крім цієї фрази, з французьської не знаю більше нічого. І відповів по-своєму: "Ай донт парлє франсе! Ай донт андестенд!" Він зрозумів, що я французської точно не розумію, і продовжив говорити англійською.
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 170
  • Автор: bkportal
  • Дата: 16-10-2016, 11:50
16-10-2016, 11:50

ОСЕНЕЕ ОБОСТРЕНИЕ

Категорія: Публікації / Статті

Все чаще встречаю людей, у которых бывает немотивированная агрессия. Это когда ни с того, ни с сего один человек нападает на другого - иногда словесно, иногда с кулаками. Понять причину такой агрессии обычно сложно. Но в любом случае всегда бывает какой-то раздражитель, обычно другой человек, который и провоцирует на немотивированную агрессию. Но человек-раздражитель - всего лишь катализатор, провоцирующий на агрессию, но истинная причина кроется в самом человеке с агрессией. Есть много разных причин немотивированной агрессии. Например, неуверенность человека в собственной компетенции и правоте по отношению к окружающим. С помощью агрессивных выпадов человек желает самоутвердиться за счет других людей. Иногда агрессия вызывается нервным истощением организма, моральной усталостью, неудовлетворенностью собой и жизнью. Кроме того, агрессия может быть мотивирована страхами человека, и прежде всего страхом потери чего-то, страхом не получения чего-либо или же страхом унижения, психологического прессинга или страхом потери социального положения в обществе, в глазах окружающих. В этом случае агрессия формируется как следствие опыта подавления возможности самореализации.
Кроме того, всё это усугубляется обычно осенью... То ли от недостатка витаминов, то ли погода так влияет...
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 271
  • Автор: bkportal
  • Дата: 14-10-2016, 22:38
14-10-2016, 22:38

Не звенит уже в школе звонок...

Категорія: Публікації / Вірші

Більше місяця назад було прийняте рішення про закриття нашої рідної Коноплянівської школи. Всі вже й забули. Та серце ще й досі болить.
Я ж почала вірші писати. Як Вам для початку?

Среди бескрайних бесхозных полей
Тихо родное село приютилось.
Осень начнётся, нарядных детей
Здесь не увидишь, чтоб в школу спешили.
В нашем селе и звонок не звенит.
Дом, где родители все починили,
Сил не жалея, решили закрыть,
Учителей по домам распустили.
Да и зачем, если мало ребят,
Тратить бюджетные ценные средства?
Можно попутки для них подогнать,
Чтоб не забыли счастливое детство.
Как поднимались ни свет, ни заря
И, досмотрев свои сны на попутках,
Мчались быстрей, нетерпеньем горя,
Чтобы начать своё школьное утро.
Что руководству? Им клятвы давать
Также легко, как водички напиться.
Вот наши дети и будут шагать
В села, что рядом, чтоб всё же учиться.

Анастасія Бойко
Інформація до новини
  • Переглядів: 1 528
  • Автор: bkportal
  • Дата: 6-10-2016, 23:44
6-10-2016, 23:44

ДІВЧИНА-ПОЖЕЖНИК (життєва історія)

Категорія: Публікації / Статті

Нещодавно я їхав потягом зі Сватового в Київ. Сів на потяг о 18.00 годині. В купе, крім мене, вже була молода дівчина, яка, коли я зайшов і почав там розміщуватись, вже лежала на верхній полиці і дрімала, повернувшись пикою до стіни. За кілька хвилин в купе підсіли ще двоє чоловіків, які розмістились на нижніх полицях. Після вечері, я також заліз на гору, поглядаючи на дівчину поруч. Її обличчя не було видно, бо вона продовжувала лежати, відвернувшись до стіни. Потяг поступово наближався вже до Харкова. Було близько 23-ї години. Я час від часу поглядав в бік дівчини, намагаючись розгледіти, як вона виглядає. Але вона, здавалась наче неживою. За 5 годин від Сватового до Харкова вона жодного разу не перевернулась на інший бік і продовжувала лежати обличчям до стіни. Мені аж стало цікаво, що це за дівчина така? І скільки в неї вистачить терпіння лежати на одному боці? Вже проїхали Харків, на годиннику було майже опівночі. Всі в купе вже спали, крім, мабуть, одного мене. Принаймні, чоловіки знизу вже тихенько похрапували. Я теж почав засинати, закривши очі. Хоча цікавість була - як хоч виглядає дівчина поруч? Фігура начебто нічого так... А от обличчя - не видно. А раптом - якийсь крокодил? Вранці проснусь, її побачу - так перелякаюсь!!! З цими думками я почав теж засинати... Аж раптом чую - вона ворушиться!!! Зовсім поруч біля мене!!! Мене аж пересмикнуло! Я глянув у її бік - дійсно, вона повернулась та лягла на спину. І це - вперше за 6 годин!!! Вона продовжувала спати, бо очі не відкривала, а я врешті решт зміг її роздивитись. На вигляд - молода, років 20-22. Мабуть, студентка. Ну, в принципі, не крокодил, зовнішність більш-менш нормальна. Я аж заспокоївся - жива, та ще й не крокодил... Значить, можна спати спокійно, вранці не перелякає...
^