БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ

Інформаційно-розважальний сайт
селища Білокуракине Луганської області


Информация к новости
  • Просмотров: 2
  • Автор: NedMandalis4552
  • Дата: Сегодня, 08:12
Сегодня, 08:12

ПОРА ВІДПУСТОК АБО ІСТОРІЯ ПРО ЗАГУБЛЕНИЙ ТЕЛЕФОН

Категория: Публікації / Оповідання

Літо. Пора відпусток і канікул. Відвідав свою дитину в таборі "Лісова галявина”, гуляли по території і раптом знайшли смартфон. Лежить собі гарненький на стежці, теплий ще, напевно тільки що випав з кишені якого-небудь телепня. Спершу хотіли віднести на охорону, але по дорозі вирішили, що можемо і самі зателефонувати за яким небудь номером, з'ясувати ім'я власника, і повернути телефон за винагороду. Так навіть приємніше.У телефонній книзі було тільки два контакти. "мама і папа". Я натиснув "папа".
- Привіт, синку! - пролунав у трубці густий баритон.
- Вибачте, це не синок. - сказав я. - Ми знайшли телефон, хочемо повернути власнику. Це телефон вашого сина?
- Так, сина. - злегка розгублено відповів співрозмовник на тому кінці. - А як він у вас виявився?
- Кажу ж - знайшли. Гуляли, дивимося телефон лежить. Напевно з кишені випав. Він у вас в якому загоні?
- Хто?
Баритон відверто тупив. "Треба було дзвонити "мама" - подумав я. З іншого боку, мені легко було зрозуміти розгубленість батька, коли з номера дитини дзвонить якийсь незрозумілий мужик. Тому я терпляче повторив.
- Син ваш. В якому він загоні, ви знаєте?
- Він ні в якому не в загоні.
- Він що, вожатий?
- Який вожатий ?! Ви де взагалі цей телефон знайшли ?!
- Тут, на території.
- На якій території?!
Информация к новости
  • Просмотров: 254
  • Автор: bkportal
  • Дата: 14-05-2017, 13:03
14-05-2017, 13:03

ПРИВІТ! ЗАХОДЬ! ВИПИТЬ ХОЧЕШ?

Категория: Публікації / Оповідання

Один чоловік, житель Білокуракине, розказав сьогодні таку історію.
Він біля свого вікна в кухню прив'язав дерев'яний будиночок для птахів - годівницю, і час від часу підсипав туди якесь зерно чи залишав шматочки хліба, щоб птахи могли прилетіти і поїсти при потребі. І дійсно, горобці, синички та інші невеличкі пташки завжди прилітали, дзьобали зернятка чи крихти, і радували очі людей.
І ось одного разу він побачив на цій годівниці якусь незвичну пташку - придивився - а це папуга! Для природи та клімату Білокуракинщини це, звісно, було неможливо, щоб папуги могли так вільно літати по вулиці. Стало зрозуміло, що він вилетів у когось із клітки і полетів мандрувати вулицями селища. Чоловік спробував піймати пташку. І дійсно, папуга виявився зовсім ручним і спокійно дав себе взяти в руки. Його занесли в квартиру, почали годувати. Було видно, що він голодний і досить зрадів людській увазі. Потім виявилось, що він навіть вміє розмовляти. І перша ж його фраза просто наповал вразила господарів. Папуга на звернення до нього людей "Привіт!" голосно реагував: "Привіт! Заходь! Випить хочеш?"
Причому ця фраза була, як видно, настільки для нього стандартною і звичною, що він її повторював постійно. Відразу можна було здогадатись, хто найчастіше спілкувався із цією пташкою...
Информация к новости
  • Просмотров: 237
  • Автор: bkportal
  • Дата: 7-05-2017, 23:30
7-05-2017, 23:30

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР

Категория: Публікації / Оповідання

Молився українець Богу. Бог йому і з'явився:
- Боже! Всі хочуть нас знищити! От як нам далі жити?
- Ось, що я Тобі скажу. Були українці, жили собі з Богом. І напали на них хазари... І де тепер українці, а де хазари? Були потім українці і напали на них половці з печенігами... І де тепер українці, а де половці з печенігами? Були українці і татаро-монголи... І де тепер українці, а де татаро-монголи?.. Були українці і царі... Де тепер українці, а де царі?.. Були українці і большевики... Де тепер українці, а де большевики? Так ось є українці і...
- ... Напали москалі. Що Ти хочеш цим сказати, Боже?
- Ми у фіналі!..
Информация к новости
  • Просмотров: 321
  • Автор: bkportal
  • Дата: 7-05-2017, 00:21
7-05-2017, 00:21

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ АНЕКДОТ

Категория: Публікації / Оповідання

Потрапляє до Білокуракинського пологового будинку дівчина років 25-и, сама із села Шарівка, і народжує дитину.
- А хто ж батько дитини? - запитують у неї медпрацівники.
- Та Сашко Б. з другої Білокуракине! Високий такий... Ви його не знаєте... - каже вона.
Через місяць знову в Білокуракинському пологовому будинку народжує дитину інша дівчина - років 20-и, тепер вже з Нещеретового. І знову без батька.
- А хто ж батько дитини? - запитують і в неї медпрацівники.
- Та Сашко Б. з другої Білокуракине... Лисуватий такий... Ви його не знаєте... - каже і ця дівчина.
Ще через місяць привозять у пологовий будинок нову дівчину років 17-и - тільки школу закінчила, а вже народжує дитину. Сама із Бунчуківки.
- А хто ж батько дитини? - запитують у неї медпрацівники.
- Та Сашко Б. з другої Білокуракине! Він спортсмен... Ви його навряд чи знаєте... - відповідає їм і ця молода мати.
Медперсонал весь заінтригований, думають-гадають, хто ж він такий - цей Сашко Б. із другої Білокуракине? І як він так встигає їздити по всьому району, невже якусь круту автівку має? Почали одна одну розпитувати, може, хтось знає. Аж тут одна санітарка й каже:
- Ой, та знаю я цього Сашка Б. з другої Білокуракине! В минулому році моя племінниця від нього теж дитину народила... В нього ж спортивний велосипед! Він все літо на ньому катається, весь район об'їздив! І в кожному селі результати залишає..
Информация к новости
  • Просмотров: 399
  • Автор: bkportal
  • Дата: 5-05-2017, 19:00
5-05-2017, 19:00

ПРО ЧУДОВИСЬКО ТА НОВЕ ПОКОЛІННЯ

Категория: Публікації / Оповідання

Виїжджаю сьогодні на велосипеді з пойми на вулицю Підгірну. Бачу - хлопчики років по 6-7 біля дороги граються. Раптом один із них вскакує, тримаючи в руках палицю і біжить в мій бік з криком:
- Пацани, чудовисько!.. Чудовисько!!!
"Ну, - думаю, - все, капець мені! Це він явно біжить до мене... Та ще й замахується палицею..."
І тут хлопчик різко зупиняється і розчаровано вигукує:
- Ой, та це Серожка!.. Це ж Серо-о-о-ожка!!!
І, розмахуючи в руках палицею, радісно повертається до своїх друзів, з якими він грався...
"Фу-у!.. - думаю. - начебто пронесло... А то хто знає, що в головах нинішніх дітей... Мабуть, моя пика вже настільки впізнавана, що навіть діти її запам'ятали..."
Ось таке у нас нове підростаюче покоління. Добре, хоч камінням не почали закидати...

білокуракинець
Информация к новости
  • Просмотров: 407
  • Автор: bkportal
  • Дата: 13-02-2017, 16:00
13-02-2017, 16:00

ПРО НЯНЕЧКУ ІЗ ДИТЯЧОГО САДОЧКА "БЕРІЗКА" - 18+

Категория: Публікації / Оповідання

Пам'ятаю, як колись я працював на громадських роботах за направленням Центру зайнятості в дитячому садочку "Берізка". В мої обов'язки входило косити траву, обрубувати дерева та кущі на території дитсадка. Одного ранку, коли я працював із сокирою на подвір'ї, до мене підійшла працівниця дитячого садка, яка мене добре знала ще із часів, коли я був дитиною і ходив до садка, а вона тоді була нянечкою. Але після виходу на пенсію вона продовжила працювати вже звичайною техпрацівницею в тому ж самому дитячому садку і виконувала різні обов'язки. От і в той момент вона, мабуть, отримала вказівку від начальниці піти і проконтролювати, як працює робітник - тобто я. Вона підійшла до мене, і не соромлячись на весь голос почала давати мені поради:
- Та ти не бійся, рубай його нах&й, оте все пи&долиння... А то мене вже тут так за&бали, суки, із-за нього!.. Їб@ш його, їб@ш!.. Щоб не було тут нічого!.. Йоб@на бл@дь х&йня!..
Працівниця вихопила у мене з рук сокиру і сама почала нею рубати бур'ян та обрубувати дерева. При цьому вона так смачно лаялась і так натхненно розмахувала руками, що мені аж стало якось незручно...
Я деякий час ще стояв і дивився, як вона рубає все підряд... Потім вона, змахнувши виступивший піт зі свого чола, віддала мені сокиру, продовжуючи вказувати, що і як треба рубати. І я почав із ще більшою старанністю рубати оте все "пи&долиння", на яке вона мені вказувала...
Отакі нянечки працювали раніше в дитячому садочку і виховували таких дітей, як я... Результат такого "виховання" тепер відомий...
 
ГЛАС НАРОДУ
Информация к новости
  • Просмотров: 689
  • Автор: bkportal
  • Дата: 18-10-2016, 10:39
18-10-2016, 10:39

ДИВНИЙ ІНОЗЕМЕЦЬ ТА МОЇ ПІЗНАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ...

Категория: Публікації / Оповідання

Нещодавно в Києві на оглядовому майданчику неподалік пам'ятника жертвам Голодомору зустрів одного хлопця, який ходив по майданчику, підходив до перехожих і намагався з кожним говорити іноземною мовою. Підійшов він і до мене. Почав щось запитувати англійською і показувати на краєвиди Києва в бік Дніпра. Потім, бачучи, що я далеко не знавець англійської мови, запитав: "Do you speak English? Understand me?" Я, звичайно, вивчав англійську в школі, але мій словниковий запас іноземної був явно обмежений, щоб на рівних спілкуватись із іноземцем. Тому я відразу відповів: "I don't speak English!" ("Я не говорю англійською"), сподіваючись, що він від мене відчепиться. Я дійсно думав, що на цьому моє спілкування з трохи дивним хлопцем-іноземцем закінчиться. Але не так сталось, як гадалось. Він все одно вперто стояв біля мене і щось натхненно розповідав англійською мовою, навіть розмахуючи руками і показуючи на краєвиди Києва. Загалом, навіть з моїми скромними пізнаннями англійської мови, з його слів я зрозумів, що він розповідав про красу міста Києва, показував на Дніпро, на міст через річку, на хмарочоси лівого узбережжя і захопливо щось розказував. Здавалось, що він просто намагався попрактикуватись в своїй англійській мові і переконатись, чи його хтось розуміє. І тут я просто запитав: "With which you country?" (З якої ти країни?). На що він відповів: "I Belgium" ("Я з Бельгії"). І тут я зрозумів, що англійська для нього теж не зовсім рідна мова. Я згадав, що в Бельгії немає бельгійської мови, а говорять французською та нідерландською (голандською) мовами. Розповсюджена німецька на сході країни. Також офіційною мовою є англійська. Не знаю чому, але я чомусь запитав у нього: "Parler francais?" ("Говориш французською?" - по-французькі). Він відповів: "Oui, je parle francais!" ("Так, говорю французською!"). І навіть аж зрадів, коли я в нього це запитав. Але не надовго. Бо я крім цієї фрази, з французьської не знаю більше нічого. І відповів по-своєму: "Ай донт парлє франсе! Ай донт андестенд!" Він зрозумів, що я французської точно не розумію, і продовжив говорити англійською.
^